Медведенко – про Бродського: «Людина намагається залізти до мене в кишеню та порахувати мої гроші»

– Нехай чинний президент ФБУ відчує увесь смак прийнятих ним рішень. Він вже довів наш баскетбол до ручки. Ніколи такого в історії незалежної України не було.

– Це вже максимально цікаво. Що конкретно Ви маєте на увазі?

– Навіть якщо врахувати пандемію ковіду та війну, я не бачу жодних практичних рішень. Бачу тільки постійні срачі. Бачу людину, яка залазить на чужі сторінки в соціальних мережах та посилає всіх людей в Бахмут.

Між тим, Бродський сам втік з України під час найгарячішої фази війни. Я вас запевняю – він втік з України. Був в Італії. Мені скидали фото люди, які бачили його там.

Він прикривається, що йому, мовляв, вже є 60 років (64 - прим.), що він не призовного віку, що він непридатний.

Але я вам так скажу. У мене в загоні (я був заступником командира самооборони в одному з районів Києва) служив один хлопчина, кримський татарин. У нього була одна рука. Якось під час шикування в нього хотіли забрати автомат, мовляв, «у тебе ж одна рука, ти не зможеш, раптом що, перезарядити зброю», то він однією рукою, зубами схопив автомат і почав його перезаряджати.

А тут чувак очолює солідну організацію, має бути прикладом, натомість всіх посилає в Бахмут, а сам втік з України… Ну про що говорити?

Скільки він там в кріслі президента ФБУ сидить?

– З 2015. І в листопаді минулого року його знову переобрали. Ще на п’ять років.

– Нехай людина насолоджується своєю посадою. Я не хочу йому заважати.

Але виникає логічне питання, що йому вдалося зробити за цей час? Навіть зараз, у час війни, я б, наприклад, сів писати стратегію розвитку баскетболу в Україні. Її ж у нас немає! Плани виходу з кризи, розвитку клубів, створення ліг.

Багато є роботи. Війна рано чи пізно закінчиться і з неї можна було б вийти з готовими рішеннями. Зараз такі є? Я не бачу.

Також не бачу ніякої комунікації. Точніше, бачу – жлобську. Людина намагається залізти до мене в кишеню та порахувати мої гроші. Бачу і знаю про таке ж жлобське відношення до інших стейкхолдерів нашого ринку (зацікавлених сторін - прим.), скажімо так. Він лише всіх нас ображає. Хіба так повинен поводитись президент ФБУ? Це не прояв якостей лідера, а жлоба.

Але люди в Федерації це терплять, а отже – заслуговують. Ніхто не хоче просто відкрити свій рот та висловити думку.

Я не боюсь говорити і відкрито озвучувати свою думку. Але ж вся повнота влади в українському баскетболі не у мене, а в нього. Він має доступ і до бюджетних коштів, зокрема. Звітів їх використання, між іншим, я не бачив, наприклад. Ніяких.

Ні. Бачив, звісно, якісь цифри, ніби зі стелі взяті. Та хто рахує ці витрати, за якою методологією, не ясно. З цими хлопцями з ФБУ я не маю жодного бажання ні працювати, ні їм заважати «працювати, - сказав Медведенко.