Іда Лієн: «Досі нагадую собі про те, що було в жовтні, тому пишаюся тим шляхом, який привів мене до ЧС»

– Цей сезон фактично розпочався з Кубку Норвегії, оскільки я страждала від травми спини з літа та Ковіду в жовтні. Це була важка боротьба за повернення у форму, а потім за повернення на Кубок IBU і, зрештою, на Кубок світу.

– Що ви дізналися про себе за перші дві третини сезону?

– Думаю, я зрозуміла, що все можливо, якщо просто наполегливо працювати та вірити в себе.

– Наскільки важко було мати справу з гіршими, ніж ви сподівалися, результатами в Нове Место?

– Чемпіонат світу в Нове Место пройшов не так, як я та решта команди сподівалися. Важко, коли ти не відповідаєш очікуванням інших та своїм власним. У гонці можна зробити багато хороших речей, але в біатлоні потрібно, щоб усі складові збігалися, щоб отримати хороший результат.

Попри те, що результати були не такими, як я очікувала, я досі нагадую собі про те, що було в жовтні, тому я дуже пишаюся тим шляхом, який привів мене до Чемпіонату світу.

– Чим відрізнялася на індивідуальна гонка в Голменколлені від ваших попередніх 73 стартів на Кубку світу?

– Не можу точно сказати. Я вважаю, що біатлон, як і життя загалом – це навчання на попередньому досвіді. Тож я думаю, що я була більш підготовлена, ніж раніше.

– Бути на подіумі в Голменколлені – це ваша давня мрія? Які відчуття від того, що ви нарешті опинилися там, особливо разом з Тандреволд?

– Я завжди мріяла про подіум на Кубку світу, особливо перед домашньою публікою в Голменколлені. Бути на подіумі разом з Інгрід було надзвичайно прикольно, і я сподіваюся, що незабаром повторю це.

– Яким був ваш перший біатлонний досвід у дитинстві, це був великий успіх чи щось інше?

– Мій перший біатлонний досвід був у мене, коли я була зовсім маленькою. Здається, мені було 2-3 роки. Не пам'ятаю, як це було, але я дуже хотіла після цього стати біатлоністкою, – сказала Лієн.