Сінатра фотографував бій Алі – Фрейзер. Одне фото потрапило на обкладинку журналу
І це викликало гнів фотографів.
8 березня 1971 року відбулась перша зустріч між Мохаммедом Алі та Джо Фрейзером. Алі тільки повернувся двома перемогами після дискваліфікації за відмову воювати у В’єтнамі, а Фрейзер знищував одного суперника за іншим. У 1970-му Джо став чемпіоном світу і здебільшого нокаутовував суперників.
«Бій століття» настільки розпалив фанатів та настільки добре продався, що американському співаку та актору Френку Сінатрі не вдалось знайти квиток на поєдинок. Але вдалось потрапити у зону преси, де він знаходився, як фотограф.
Батько Сінатри був боксером. Дебютував з поразки нокаутом
Френк Сінатра ніколи не був бійцем, але любив бокс. Повноцінним боксером в їхній сім’ї був батько. Повноцінним, але не найкращим. Антоніо Мартіно Сінатра дебютував в 1911 році в Брукліні під псевдонімом Марті О’Браєн – програв нокаутом бійцю з рекордом 0-1. Наступні три поєдинки закінчились не краще – трьома нокаутами.
Вперше Сінатра-старший переміг за три роки – суперника дискваліфікували у восьмому раунді. Та перемога – єдина в його кар’єрі. Востаннє Антоніо боксував в 1920-му, а на пенсію пішов з рекордом 1-7, 1 КО, маючи п’ять дострокових поразок в пасиві.
Фото «Бою століття» взяв на обкладинку один з журналів, що викликало злість у штатного фотографа
Потрапити на перший поєдинок Мохаммеда Алі та Джо Фрейзера було неможливо. Квитки розлетілись за хвилини. На кону – статус чемпіона, в ринзі два непереможених молодих спортсмени. Алі розганяв поєдинок на всіх публічних заходах та обіцяв приповзти на колінах до суперника, якщо той переможе.
Френк Сінатра – актор, співак, лауреат кінопремії «Оскар» та музичної премії «Греммі» не мав, де взяти квитка навіть з усіма своїми знайомствами. Арену розкупили за хвилини, тому йому довелось шукати інші варіанти.
Френк вважав фотографію своїм хобі на все життя. Він домовився із журналом Life про те, що фотографуватиме бій, а за це отримає чи не найкращі місця – просто під канатами. Сінатра звернувся до Ральфа Грейвза – головного редактора журналу Life з пропозицією попрацювати як запрошений фотограф.
«Сінатра завжди планував брати з собою камеру на поєдинки. Для фотографій подій ми покладалися на штатних фотографів біля рингу, але ніколи не завадило б мати додаткові руки», – розповідав Грейвз.
Фрейзер став першим, хто переміг Алі. Джо перебоксував «Найвеличнішого» та відправив того у нокдаун у п’ятнадцятому раунді. А фотографії Сінатри взяли до матеріалу – цілих чотири, а одну ще й розмістили на обкладинці.
Колишнього штатного фотографа Life Роберта Келлі розізлив такий вибір редактора. Він написав листа до журналу:
«Панове, я настільки злий, що можу гризти цвяхи. Я був професійним фотографом 34 роки (приблизно 18 у штаті Life), і мене дратує ваша обкладинка. Очевидно, її було обрано через те, що Френк Сінатра зробив те фото, а не через фотографічну досконалість.
Насправді це була погане фото. Мільйони читачів Life хотіли побачити кулак Фрейзера, міцно притиснутий до рота Мохаммеда Алі».
Сам Сінатра спокійно віднісся до якості своїх фото:
«У мене є кілька гарних фотографій, але я продовжував спостерігати, як Фрейзер висуває голову надто далеко, щоб Алі міг її вдарити. Він кидав виклик Алі, і я сказав журналісту поруч: «Він може виграти. Але якщо він так і продовжуватиме так себе поводити та отримувати удари – поїде до лікарні».
Фрейзер насправді впродовж наступного місяця лікувався через гіпертонію та проблеми з нирками.
Фото: Page Six, On this day
