Під диктовку. Хейні влаштував урок боксу Прогрейсу
Девін – чемпіон у двох категоріях.
Дебют Девіна Хейні (31-0, 15 КО) у першій напівсередній ваговій категорії склався для нього ідеально. Арена міста, де він народився, нарешті категорія, в якій можна почуватись фізично краще, ніж у легкій вазі і суперник, в якого нічого не виходило.
Реджис Прогрейс (29-2, 24 КО) востаннє програвав у 2019-му у фіналі Суперсерії, але те протистояння проти Джоша Тейлора було вкрай близьким. Сьогодні суперник викладав для вже ексчемпіона бокс, який той на собі ще не відчував.
Хейні забув про проблеми. Бій пройшов так, як він і планував
Заява Прогрейса перед боєм про те, що він не обов'язково має нокаутовувати Хейні, насторожила. Ментальні ігри Девіна не такі помітні, як у того ж Тайсона Ф'юрі, але присутні регулярно.
Хейні провокував Ломаченка історіями про брудний бокс того, навіть показуючи якісь епізоди часто вирвані з контексту. Американець хотів засісти в голові у суперника та всіх довкола, щоб дії українського боксера на ближній дистанції, які мали всі шанси бути більш успішними, були під тотальним контролем.
Цього разу американець взявся принижувати боксерські навички Прогрейса. Розповідав, що той – ніякий боксер, нічого не вміє і може тільки нокаутовувати. Це, звісно, неправда, але Реджис завівся і заявив в одному з інтерв'ю, що може перебоксувати Хейні, а не тільки нокаутувати.
Не може.
Звісно, тут ще й тактична складова. Обидва боксери люблять ловити опонентів на помилках. Стилістично це виглядає дещо по-різному, але і той, і той бажають дати опоненту промахнутись, що у цей же момент пробити. У випадку з Прогрейсом ще й, ймовірно, відправити того на канвас.
Але за наявності величезної переваги у розмаху рук, маневровості та швидкості, своєю справою міг займатись тільки Хейні. Фактично, йому вистачило для перемоги двійки, регулярного джеба та лівого чек-хука. Новий чемпіон міксував ці удари в довільному порядку, іноді розбавляючи аперкотом. І переміг.
Прогрейс видав два непогані раунди – стартові. Він ще не так безапеляційно пропускав, намагався намацати дистанцію і іноді діставав, хоч і програв ці трихвилинки. Вже у третьому прилетів правий прямий. Не руйнівний, але вкрай вчасний удар, який упіймав чемпіона на втраті балансу.
Далі відбувалось шоу одного актора. Прогрейс потребував щільності, ближчої дистанції та активніших розмінів майже впритул до візаві. Проте різати кути не вдавалось, а всі атаки скотились до намагання дістати тулуб лівою рукою та спроб якось упіймати суперника на контратаці.
Перше, якщо і вдавалось, моментально контратакувалось. Реджис часто опускав праву руку при атаці лівою в тулуб і чек-хук Хейні лягав точно в ціль не раз. Друге не вдавалось в принципі. Девін знаходився занадто далеко навіть при найближчій своїй атаці.
Пізніше чемпіон пройшов по межі нокдауну – нарвався на правий прямий, на секунду втратив баланс, але продовжив бій.
Реджис потребував повної зміни стилю та плану. Був зобов'язаний різати кути, затискати і щільно працювати по претенденту. Десь мінімально порушувати правила, перетворити бій у тягуче протистояння, де довгорукому та швидкому візаві немає де розвернутись.
Не вийшло нічого навіть при всій активності Прогрейса у фінальних раундах.
Частково через те, що це – не стиль Реджиса. Він може так попрацювати, але не любить. Частково, бо Хейні не дав навіть задуматись про таке, розбиваючи з дистанції.
Виступ Девіна вкрай впевнений – тричі 120:107. Забрав всі раунди, не дав шансів чемпіону. Прогрейс доніс до цілі лише 36 точних ударів за 12 раундів, згідно зі статистикою CompuBox. У найнуднішому протистоянні 2023-го між Шакуром та Де Лос Сантосом, другий влучив 40 разів, отже результат Прогрейса – новий антирекорд за всю історію CompuBox.
Едді Хірн провів аналогію між цим поєдинком та боєм Флойда Мейвезера тут же, у Сан-Франциско, у 2001-му. Тоді Флойд побив Хесуса Чавеса, який йшов на серії з 31 перемоги, лиш 8 з яких – рішенням суддів.
Тільки от Флойд настільки зруйнував візаві, що кут відмовився від продовження після дев'ятого раунду. І Хейні міг добитись дострокової перемоги, якби не був настільки обережним. Навіть маючи таку перевагу, Девіну вистачало було пробити один-два назустріч і зміститись на комфортну відстань. Дати шоу? Не сьогодні.
Що далі
Прогрейсу скоро 35, але він поки не планує йти з боксу. Стати Марвіном Хаглером першої напівсередньої, як він міряв, вдасться навряд, але провести ще декілька хороших грошових поєдинків – легко. Просто суперників бажано підбирати діаметральних з Девіном у плані стилю.
Хейні – чемпіон у двох категоріях. Маючи титул WBC він може як претендувати на титульний бій у напівсередній вазі, так і намагатись зробити круте шоу у першій напівсередній. Другий варіант – логічніший.
Попри плани Девіна спробувати себе колись у важчій категорії, зараз йти за Кроуфордом немає жодного сенсу. Теренс має дати реванш Спенсу і якось фіналізувати кар'єру – чи то боєм з Канело, чи то ще одним абсолютом, але у важчій категорії.
Водночас перша напівсередня – одна з найкращих категорій на цей момент. Раян, Теофімо, Субріель Матіас, Хосе Карлос Рамірес, Гері Расселл зі стовідсотковим показником нокаутів, Арнольд Барбоса, Роландо Ромеро, Сандор Мартін. Грошових та по-спортивному цікавих варіантів тут вдосталь.
Фото: DAZN
