Президент Федерації сучасного п’ятиборства України: «Головна наша мета – зберегти сучасне п’ятиборство в олімпійському русі»

Розпочався передолімпійській рік, в якому починається боротьба за здобуття ліцензій на участь в наступних олімпійських іграх в Парижі. У важких умовах воєнного стану до цього долучаються представники багатьох видів спорту, у тому числі й п’ятиборці.

Вид спорту, створений П'єром де Кубертеном, сьогодні знаходиться в олімпійській програмі в дуже складному становищі. МОК гарантовано запевнив його участь в Іграх в Парижі, але його присутність у наступних Іграх в Лос-Анджелесі під великим питанням.

Скандали навколо верхової їзди в програмі сучасного п’ятиборства на останніх олімпійських іграх в Ріо та Токіо поставили багато питань до UIPM, яка прийняла безпрецедентне рішення щодо заміни конкуру на нову дисципліну – obstacle (смуга перешкод).

Про ці та інші питання прес-аташе ФСПУ Олена Котляр поговорила з президентом Федерації сучасного п’ятиборства України Ігорем Паніним.

***

– Під час останнього чемпіонату України відбулись тестові змагання з нової дисципліни – подолання смуги перешкод – запровадженої UIPM наприкінці минулого року. Як ви особисто ставитесь до заміни конкуру на нову дисципліну?

– Складне питання. Вперше воно було порушене в контексті майбутніх Олімпійських ігор в Лос-Анджелесі. На позачерговому засіданні виконавчого комітету UIPM було запропоновано поміняти конкур на смугу перешкод на вимогу організаторів Олімпійських ігор. Для мене це було повною несподіванкою і навіть викликало шок. Адже, як професійний спортсмен, я сформувався на класичній школі п'ятиборства, невід’ємною частиною якої є саме кінний спорт.

– І як ви на це відреагували?

– Моя перша реакція була, звісно, негативною. Як і багатьох моїх колег, які так само як і я сформувались за класичною програмою пентатлону. Пам’ятаю, ми звернулися з листом до Міжнародної федерації, висловлювали думки в соціальних мережах, адже вважали ці зміни неприйнятними. Фактично це йшло всупереч тим цінностям пентатлону, на яких сформувалась ціле покоління спортсменів різного віку, і які, звісно ж, негативно сприйняли такі новації.

– Як вплинув на цей процес інцидент на Олімпійських іграх в Токіо з німецькою спортсменкою Анікою Шлео?

– Звісно, це вплинуло. Хоч, як на мене, ця історія була дуже розкручена медійно. Сльози спортсменки, нервова поведінка тренерки, через яку спалахнув, власне, скандал, одразу опинилися в центрі уваги усіх медіаресурсів, захисників тварин та членів МОК.

Як на мене, це стало останньою крапкою, що спричинила зміни. Позаяк спортивний світ давно до них рухався. Головним аргументом ініціаторів змін було те, що п’ятиборству потрібні зміни відповідно до вимог часу. А конкур гальмує розвиток цього виду спорту. Дійсно, після певного аналізу, зрозумів, що з цим варто погодитися. Адже останніми роками конкур перетворився на суто статистичний вид.

Я часто спостерігав, скажімо, що організатори змагань не в змозі виставити достатню кількість підготовлених коней, забезпечити підготовку вершників. Відверто кажучи ми і в Україні вже багато років не мали можливості організувати повноцінні міжнародні змагання у зв’язку з неможливістю забезпечити змагання з достатньою кваліфікованим складом коней.

– Як ви поясните те, що сучасне п’ятиборство створене як суто олімпійський штучний вид спорту зазнало стільки змін за 100 років свого існування?

– Справді сучасне п’ятиборcтво у версії його засновника П’єра де Кубертена було суто олімпійським видом. У класичному вигляді – це змагання офіцерів на олімпіадах. І так цей вид спорту існував до 1948 року. Як свого роду, данина олімпізму. Це було цікавим до тієї пори як спорт почав динамічно розвиватися. Тоді й стало зрозумілим, що в такому консервативному вигляді п’ятиборство існувати вже не може.

Після 1948 року весь розвиток цього виду спорту відбувався під егідою змін. Щось мінялося постійно – формат, дистанції, шукали оптимальні моделі, які були б цікавими та адаптованими до сучасних умов і відповідали тенденціям розвитку спорту. Міжнародна федерація – найактивніший та найінноваційніший суб’єкт міжнародного спорту. Змінювалися вимоги Міжнародного олімпійського комітету і відповідно потрібно було на них реагувати та міняти правила виду спорту.

Особливо динамічно цей процес почав відбувався останні двадцять років, коли були введені субвиди: біатл, тріатл, шкільний біатлон. А кульмінацією стало запровадження в 2013 році концепції – одинстадіон, один квиток для глядачів, п’ять годин, п’ять видів. Це було дуже цікаво та захоплююче. Справді амбітний і важливий крок з точки зору перспектив нашого спорту.

До речі, саме ця концепція була втілена на Олімпіаді в Токіо. Але цього, як виявилося, було недостатньо. Зміни торкнулись і формату, який буде використано на наступних Іграх в Парижі. Зокрема, вони стосуються півфінальних змагань, проведення попереднього турніру з фехтування. І у фіналі відбудуться змагання на пентатлон-стадіоні за півтори години.

– І все ж таки, не сумуєте за конкуром, який був родзинкою і навіть прикрасою сучасного п’ятиборства?

– Як я вже казав, рішення виконкому Міжнародної федерації замінити конкур у програмі сучасного п’ятиборства на смугу перешкод стало шоком для цілого покоління спортсменів і для мене, звісно ж. Але світ змінюється і змінюються відповідно правила нашого виду спорту, в якого з конкуром за нинішніх умов немає майбутнього.

Напередодні Конгресу UIPM президія ФСПУ, після важких дебатів, все ж таки одноголосно підтримала зміну п’ятої дисципліни пентатлону задля продовження його олімпійської історії. Підкреслюю: заміна конкуру на атлетичний вид – подолання смуги перешкод, фактично, єдиний спосіб наразі зберегти пентатлон в олімпійській програмі. А це є нашим головним завданням.

Джерело: прес-аташе Федерації сучасного п’ятиборства України Олена Котляр