«Одна з найкращих команд в історії». Україна зібрала надпотужний склад – і має перемагати топову Італію у відборі до ЧС

В День незалежності збірна України з баскетболу розпочне свій головний змагальний марафон не лише 2022 року, але й всього трирічного циклу, протягом якого командою керує латвійський спеціаліст Айнарс Багатскіс.

Одразу після двох неймовірно важливих поєдинків відбору до чемпіонату світу 2023 року – проти Італії 24 серпня та проти Ісландії 27 серпня, – наша національна команда вирушить до Італії, де стартує у фінальній частині чемпіонату Європи. Вона мала відбутися ще минулого вересня, але була перенесена через ковід – і це зробило Євробаскет-2022 ще цікавішим для вболівальників, бо чоловічої континентальної першості у баскетболі не було вже цілих п’ять років.

Втім, зараз в українській збірній так далеко ще не заглядають. Найголовніший поєдинок тут і зараз – проти зіркових італійців у Ризі. І його нашій команді треба обов’язково забирати, щоб зберегти та покращити власні шанси кваліфікуватися на ЧС.

Збірна України не може зіграти вдома через жахливу війну, яку розв’язала РФ. Протягом шістьох місяців команда Parimatch Ukraine допомагають ЗСУ виборювати те, що силою не відібрати – перемогу вільної нації.

Віримо, що нашої навіть віртуальної підтримки вистачить, щоб збірна України змогла кваліфікуватися на чемпіонат світу. Але для цього треба дуже постаратися в серпні.

Tribuna.com та Parimatch Ukraine розповідають найважливіше, що треба знати про ці матчі.

Зараз у Багатскіса – можливо, найталановитіша команда в історії. Проти Італії зіграють майже всі найкращі

Українські прихильники баскетболу вже давно звикли до того, що анонс будь-якого міжнародного вікна починається з великого чи не дуже переліку зіркових гравців, які з різних причин не можуть допомогти нашій збірній. Але не цього разу – за винятком Олександра Липового, який не встиг повністю відновитися після травми, отриманої ще наприкінці минулого клубного сезону (досвідчений захисник догравав його у Німеччині за «Бонн»), під керівництвом Айнарса Багатскіса зібралися усі найсильніші баскетболісти держави. Принаймні, ті, кого латвійський фахівець прагнув бачити у складі.

Знову, як і в липні, зі збірною Святослав Михайлюк. Вперше за чотири роки за національну команду зіграє центровий «Сакраменто» Олексій Лень. Вирішив особисті проблеми та поновив професійну кар’єру – як на рівні збірної, так і клубну, повернувшись до столичного «Будівельника», – один з найсильніших наших універсалів сучасності Богдан Близнюк. Повернувся після ушкодження коліна, яке заважало йому грати в повну силу, Володимир Герун. Артем Пустовий, В’ячеслав Бобров, Іссуф Санон, Денис Лукашов, Ілля Сидоров та інші наші зірки – теж у складі і завершують приготування до вирішальних поєдинків.

Дійшло до того, що Багатскісу навіть довелося відмовлятися від послуг гравців, без яких у попередніх відбіркових вікнах уявити українську збірну було доволі складно – зараз у розташуванні команди, наприклад, вже немає форвардів В’ячеслава Петрова та Сергія Павлова, які раніше були гравцями основної ротації. З остаточною заявкою на чемпіонат Європи, до якої мають увійти 12 баскетболістів, головний тренер також ще не визначився: він планує до останнього працювати з 14 виконавцями і провести відрахування вже безпосередньо перед стартом Євробаскету.

Багато хто – наприклад, Михайлюк, який знову буде головною опцією збірної у нападі, – називає поточний склад України одним з найсильніших в історії. І це насправді так: у команді утворилося фантастичне поєднання з досвідчених гравців, які брали участь у кількох чемпіонатах Європи (зокрема, Лукашов грав ще на Євробаскеті-2011) і все ще можуть, та молодих зірок, які вже досягли того рівня власного розвитку, коли вони здатні безпосередньо впливати на результат. Санон, Сидоров, Іван Ткаченко – вже не надії на світле майбутнє колись там, а гравці зі значущою роллю в національній збірній сьогоднішнього зразка.

Саме з цим – з тим, що більш оптимального складу збірної у 2022 році вигадати майже нереально, – й пов’язані сподівання на продуктивні баскетбольні серпень і вересень. Так, на відміну від багатьох майбутніх суперників, зірок НБА масштабу Янніса Адетокумбо чи бодай Даніло Галлінарі в нас немає. Але усе можливе кадрове підсилення ми отримали – як з Північної Америки, так і з європейських чемпіонатів.

На початку другого етапу відбору шанси потрапити на ЧС зберігають п’ять збірних. Але путівок – лише три

Поєдинком з італійцями збірна України відкриє другий раунд кваліфікації чемпіонату світу – груповий турнір для шести національних команд, три з яких здобудуть бажані перепустки до Японії, Індонезії та Філіппін. Проти Грузії та Іспанії, з якими наші баскетболісти зустрічалися впродовж першого раунду (і здобули одну перемогу при трьох поразках), підопічні Багатскіса грати вже не будуть. На три найближчих міжнародних вікна – у серпні та листопаді 2022-го та лютому 2023-го, – нашими суперниками будуть команди Італії, Ісландії та Нідерландів, з якими збірна зіграє по два рази.

Станом на сьогодні всі шість збірних зберігають математичні шанси потрапити до фінальної частини ЧС, але реальна боротьба за перепустки точитиметься між п’ятьма командами – Італією, Ісландією, Іспанією, Грузією та Україною. З цієї п’ятірки наразі найгірша турнірна ситуація саме у нашої збірної: українські баскетболісти мають на дві перемоги менше за іспанців, ісландців та італійців, і на одну – за грузинів (але над ними в нас є перевага за результатами особистих зустрічей, здобута 1 липня у Ризі). Тому дозволяти собі втрачати турнірні очки зараз хлопці Багатскіса собі дозволити не можуть: щоб зберігати інтригу та чекати помилок від прямих конкурентів, у серпні треба обов’язково вигравати обидві зустрічі. Не кажучи вже про моральну складову – перед поїздкою на Євробаскет варто зарядитися позитивом настільки, наскільки це взагалі можливо.

Важливо пам’ятати, що саме зараз, у серпні, усі національні команди зберуться у найсильніших складах – впродовж клубного сезону ті ж іспанці чи італійці не зможуть розраховувати ані на гравців НБА, ані на виконавців з Євроліги. Тому кожна європейська збірна намагатиметься витиснути максимум саме з серпневих поєдинків відбору: таких потужних ростерів, як зараз, у листопаді чи лютому не матиме ніхто.

З цього боку українцям не дуже пощастило, що з Італією збірна грає саме у серпні – впродовж клубного сезону це зовсім інша команда, яка спокійно може програти (і програє!) тим-таки ісландцям. Але обирати не доводиться: календар є таким, яким він є, і не схоже, щоб хтось з гравців чи тренерів української команди особливо через це переймався.

Італія дуже небезпечна – вибухова, досвідчена та зіркова. Але й з ісландцями легко не буде

Головний, ключовий та вирішальний поєдинок цього вікна відбору до ЧС – гра з італійцями у День Незалежності. Вона мала б бути для української збірної домашньою, але через повномасштабне військове вторгнення РФ наша національна команда продовжує базуватися у Ризі. І обов’язково матиме підтримку трибун 24 серпня: як від наших співгромадян, які виїхали до Латвії через війну, так і від латишів – нації, яка, по-перше, максимально активно підтримує нас під час війни, і, по-друге, просто цінує якісний баскетбол високого рівня.

Подивитися у середу мешканцям Риги дійсно буде на кого. Італійці привезуть досвідченого форварда Даніло Галлінарі, який відіграв понад 700 матчів в НБА, а у липні перейшов до «Бостона», щоб спробувати вибороти чемпіонський титул, справжніх зірок європейської гри Луїджі Датоме та Ніколо Меллі, і проспектів клубів найсильнішої ліги світу – талановитого захисника Ніко Менніона, права на якого належать «Голден Стейт», та форварда Сімоне Фонтеккйо, який за три сезони пройшов шлях від 0,8 хвилини в середньому за гру Євроліги у «Мілані» до гарантованої угоди з «Ютою».

Але, попри зіркові імена та велику кількість гравців, які можуть вирішувати серйозні питання на майданчику, Італія для України – стилістично ледь не найзручніший суперник з усіх топових європейських збірних. Впродовж вже декількох поколінь італійському баскетболу бракує насправді якісних великих: у Джанмарко Поццеко, легендарного в минулому виконавця (найвище досягнення в кар’єрі гравця – срібло Олімпіади-2004), який очолив збірну у червні, немає жодного номінального центрового, якого б він міг би без вагань кинути в бій.

Тому вирішальним аспектом гри між Україною та Італією стане контроль над темпом. Наш суперник майже гарантовано намагатиметься бігти та шукати свої можливості у швидкому нападі, особливо, з Менніоном на майданчику, а команді Багатскіса треба буде за будь-яку ціну не дозволити італійцям розігнатися та створювати чисельну перевагу на перших секундах володінь.

Ісландія, з якою українські баскетболісти зіграють 27 серпня у Гафнафйордурі (і зіграють, до речі, дуже пізно – гра розпочнеться о 23:00 за Києвом) – теж не найлегший суперник з усіх можливих. У острівної збірної є декілька виконавців з поважних європейських клубів – наприклад, плеймейкер «Лєтувос Рітас» Елвар Фрідрікссон чи центровий «Сарагоси» Трюггві Глінасон, – та й переліт на наших хлопців чекає не з простих. Втім, за сукупними якістю та глибиною складу наша збірна матиме істотну перевагу, і має здобувати перемогу на класі.

Україна готувалася до вирішальних поєдинків майже місяць. Більшість товариських зустрічей програла, але дуже пристойним суперникам

Тренувальний збір нашої національної команди розпочався ще наприкінці липня, тож часу закласти фізичні кондиції та напрацювати командні взаємодії у Багатскіса було достатньо. Так, латвійський фахівець, як і будь-який інший тренер, завжди казатиме, що цього замало, і тренувань з товариськими зустрічами можна було зіграти більше. Але й те, що є, точно краще міжнародних вікон посеред клубного сезону, коли в Айнарса було лише декілька днів, щоб підготувати команду до важливих поєдинків.

Стартова частина підготовки збірної пройшла у Ризі, після чого наша команда літала до Туреччини та Фінляндії на товариські поєдинки. Їх Україна зіграла чотири (якщо не рахувати перший спаринг зі студентською збірною Литви, який навряд чи міг бути хоча б у чомусь показовим), здобувши одну перемогу – над командою Польщі. Турецьким баскетболістам наші хлопці програли багато – як потім розповідав Ілля Сидоров, далася взнаки відсутність у декількох «збірників» досвіду гри проти суперника, складеного переважно з виконавців НБА та Євроліги. Словенцям та фінам – на останніх хвилинах основного часу та овертайму відповідно, у напружених кінцівках, де Україна також мала свої шанси перемогти.

Головне напрацювання, яке продемонстрував Багатскіс у товариських поєдинках – це гра у два номінальних центрових, яку головний тренер планує використовувати і в офіційних зустрічах. У цьому є певний сенс: коли до збірної одночасно приїздять Лень, Герун та Пустовий, троє з чотирьох наших головних легіонерів, перевагу в габаритах під кошиком треба принаймні спробувати використати. Тим більше, проти андерсайзового опонента на кшталт італійців, для яких навіть одного пристойного великого може бути забагато (Глінасон у лютому дав проти них 34+21), а про трьох годі навіть і казати.

Епізодами це дійсно виглядало цікаво – наприклад, проти не дуже габаритних словенців, у яких за п’ятірку відповідає натуралізований американець Майк Тобі. Десь не спрацювало: 42 очки від фіна Лаурі Маркканена – це забагато навіть у грі з овертаймом у рідному місті форварда «Клівленда», де він просто не міг дозволити собі програти. Але головне – те, що Айнарс спробував та отримав достатньо матеріалу для аналізу, який точно не завадить напередодні дійсно важливих протистоянь.

Очікування від збірної зараз дійсно високі – сьогодні для України як ніколи важливі спортивні перемоги національних команд. А ось чи справдяться вони принаймні в частині потрапляння на світову першість, ми побачимо вже 24 серпня.

Експерти Parimatch Ukraine вважають саме італійців явними фаворитами матчу з коефіцієнтом 1.32. Якщо ви все одно вірите в Україну, то можете підняти непогану суму завдяки коефіцієнту на перемогу команди Багатскіса - 3.6.

Гру проти італійців, як і всі наступні офіційні зустрічі відбору до ЧС-2023 та Євробаскету, для українського глядача транслюватиме телеканал XSPORT. Початок матчу 24 серпня - о 18.30

Долучайтеся – це має бути дуже цікаво.

Фото: ФБУ