Чому «Шахтар» обрав головним тренером саме Марино Пушича
Розібрали рішення та поспілкувалися з нідерландським журналістом.
Призначення Марино Пушича у «Шахтар» – це справді доволі унікальне явище в плані сприйняття цього рішення. Якраз та ситуація, де багато умовностей та невідомого.
Відсутність знання УПЛ та серйозного досвіду роботи головним тренером, чергова зміна у векторі розвитку клубу – приводи скептично сприймати крок гірників. Європейський бекграунд, роль у побудові потужного та симпатичного «Феєноорда», харизматичність, усвідомлення фактору війни (боснійський хорват) – приводи, щоб вступати у дискусії з критиками та ставити під сумнів передчасні висновки.
Чому ж «Шахтар» обрав саме Пушича та що стоїть за цим? Це питання зараз ставить собі кожен, хто цікавиться українським футболом. Спробували розібратись – на основі публічних заяв з обох сторін, інформації про коуча та актуальної ситуації у команді.
А також на основі розмови з нідерландським журналістом видання AD.nl Мікосом Гоукою, який спеціалізується на «Феєноорді».
Виявилося, що Марино цілком міг бути одним з пріоритетних варіантів, а не далеким запасним – є достатньо збігів у ключових моментах.
Пушич – сильний тактик. У «Феє» брав на себе аналіз суперників
Почнемо фактичного з головного, коли йдеться про вибір того чи іншого тренера. Як було згадано раніше, у Пушича вкрай мало досвіду самостійного управління. Головним він працював лише у «Твенте» – взяв їх у кризовий період, не врятував від вильоту, але у наступному сезоні повернув в еліту.
Згодом Марино тісно спрацювався з Арне Слотом – разом ледь не привели до чемпіонства АЗ (завадив ковід) та через деякий час обоє опинилися у штабі «Феєноорда». Команди, яка здійснила стрімкий прогрес – минулого року виграла титул та розбила «Шахтар» у плей-оф ЛЄ, а цього сезону лідирує у групі ЛЧ з «Атлетіко», «Лаціо» та «Селтіком» після 3-го туру.
Генеральний директор гірників Сергій Палкін впевнений, що роль Пушича у цьому успіху – вагома:
🗣 «Ми почали аналізувати роботу «Феєноорда»: хто за цим усім стоїть, як це все відбувається. І коли ми зробили цю «домашню роботу», то зрозуміли, що є тренер, який дуже-дуже багато робить для того, щоб вони грали в той футбол, який демонструють. Я вважаю, що 50% тієї роботи, що ми сьогодні бачимо – це робота Марино».
Не варто спішити повністю довіряти публічній оцінці з боку Палкіна. Як мінімум до раціонального аналізу фактора Пушича наштовхує інформація від нашого нідерландського колеги.
🗣 «Босом у команді був саме Слот. Атакувальний стиль, який зараз бачимо у «Феє», Арне прищеплював ще в АЗ, де вони зустрілись з Марино. Він зазначав, що 4,5 роки спільної роботи «збагатили» його [в плані футбольних знань].
Пушич, звісно, відігравав свою роль – однак швидше приймав бачення Слота, який ще давніше почав розвивати та вдосконалювати свій підхід», – каже Мікос.
Втім, є сфера, де вплив Пушича був беззаперечним. Слот ніколи не приховував, що за розбір суперників відповідав Марино – і повністю довіряв йому та покладався на його ідеї.
🗣 «Пушич – дуже сильний у тактичному плані, – каже Гоука. – Він завжди дуже детально аналізував наступного суперника – сильні та слабкі сторони, яскраві деталі, як йому протистояти».
Тобто з цим аспектом проблем виникнути не повинно – «Шахтар» взяв «ґіка», а не мотиватора чи «а от я у вашому віці Золотий м‘яч брав». Можливо, цей кейс навіть нагадує Роберто Де Дзербі, такого ж зацикленого на тактичних напрацюваннях фахівця.
Схожий підхід зайвим в УПЛ не буде, адже іноді українські гранди відштовхуються виключно від своєї гри – не проводять належний розбір опонентів, які нижчі класом, а потім отримують сюрпризи.
Пушич навряд допускатиме ці помилки, бо детально розбиратиме умовну «Оболонь».
Пушич насправді добре знайомий з «Шахтарем» – він вивчав гірників взимку
У продовження теми обов’язків Пушича – «Шахтар» був одним із суперників, якого довелося розкладати на молекули в плей-оф тогорічної ЛЄ.
🗣 «Марино добре знає «Шахтар», адже взимку подивився дуже багато їхніх матчів. Все для того, щоб оптимально підготувати гравців «Феєноорда»», – зазначає Мікос.
Донецька команда з того часу насправді не сильно змінилася за іменами. Якщо порівняти 11-ку на «Барселону» та стартовий склад Ігора Йовичевича у лютому/навесні, то знайдемо тільки 2 конкретних відмінності: нові фулбеки на позиції Михайліченка та Різник у воротах замість Трубіна. Літні новачки основними ще не стали, але для Пушича це все одно непоганий за кількістю кадровий ресурс – для вирішення проблем, які він, наприклад, помітив 8 місяців тому.
Тим паче можна не сумніватись, що у січні він отримає від клубу підтримку на ринку. На це натякав спортивний директор Дарійо Срна:
🗣 «Зробимо все, щоб підсилити нашу команду взимку. Я вас запевняю, що ми на правильному шляху, щоб зробити найсильніший «Шахтар».
Факт хорошого ознайомлення з колективом – безумовно, великий плюс. Тому й не дивно, що «Шахтар» довго не розхитувався, одразу кинувши Марино у бій. І посадивши збоку на перший час Срну.
Пушич може підійняти ціну на Судакова. Вони зі Слотом хотіли його у «Феєноорд»
Оскільки Пушич детально вивчав цей «Шахтар», то не міг залишити осторонь вплив на гру команди у виконанні Георгія Судакова.
У цієї історії цікавий сценарій. Молодий український хавбек тоді настільки вразив нідерландців, що миттєво потрапив у їхній шорт-лист.
🗣 «Слот та Марино одразу сказали керівництву клубу, що Судаков є та буде винятковим гравцем, – розповідає нам Гоука. – Його включили у список на заміну поляку Шиманському, однак він коштував дуже дорого. У підсумку підписали Стенґса та Ліндґра».
Звісно, «Шахтар» не у тій позиції, коли змушений думати про продаж Георгія, адже у нього довгостроковий контракт та роль лідера. Проте заперечувати, що гірники бачать у ньому проєктного футболіста під перспективу дорогого трансферу – напевно, марно.
Пушич, враховуючи попереднє захоплення українцем, мав би дати йому свободу та простір для індивідуального розвитку. На відміну від Патріка Ван Леувена, який жертвував особистими якостями Судакова заради системи, про що ми розповідали тут.
Навряд вертикальний футбол Патріка сприяв росту трансферної ціни «десятки» гірників. З Пушичем ситуація повинна змінитися. Про це свідчить як мінімум поведінка футболіста, який на першій же пресконференції розхвалив нового тренера та кинув величезний камінь у бік Ван Леувена.
Подібні емоції від початку роботи з Марино виникли не лише в одного Георгія.
Пушич = Йовичевич у плані стосунків з гравцями. Вони знову отримали «друга», а не «боса»
Компліменти у бік Марино посипались з самого початку співпраці. І якщо підтримка від спортивного та генерального директорів очікувалася, то масові висловлювання гравців стали несподіванкою.
🗣 Юхим Конопля: «Враження позитивні. Тренер сподобався від перших хвилин, він дав зрозуміти, що вірить у нас, хоче розкрити наш потенціал та вивести команду на новий рівень. Пояснив, чого він хоче від нас та яку модель гри будуватиме. Усім ця модель сподобалася, хлопці раді».
🗣 Валерій Бондар: «До нас прийшов чудовий тренерський штаб із класними ідеями, які збігаються з нашими. Всі хлопці у захваті від того, що ми можемо показувати красивий футбол.
Що вже змінилося в нашій грі за два матчі за Пушича: ми розіграємо м’яч, намагаємося знаходити вільного гравця, знаходити простір і користатися цим простором. Також ми хочемо у третій зоні залишати наших нападників 1 на 1 із крайніми захисниками суперника».
🗣 Дмитро Чигринський: «З ним дуже легко працювати. Він невипадково тут, його підбирали теж під стиль команди, орієнтувалися під його бачення футболу, щоб воно збігалося з «шахтарською» філософією.
Тому, думаю, це взаємний контакт. Гадаю, що і тренер отримує задоволення від співпраці з футболістами, і з боку гравців можу сказати те саме».
Колега Мікос пояснює, що не варто цьому дивуватися, бо знаходження спільної мови з підопічними є одним з козирів Пушича.
🗣 «Його найбільша сила в тому, що він може стояти серед гравців. Марино отримає від них довіру. Він відчуває їх краще, ніж Слот, у цьому плані він доповнив Арне. Його сформували 17 років у Гарревельді, де він працював з дітьми з проблемами поведінки в школі-інтернаті.
У Нідерландах ми називаємо це «маркою Гуса Хіддінка», який добре вмів розташовувати до себе футболістів. Це про управління колективом».
Нікого не нагадує? Здається, повинно – Йовичевича, який за рік перебування у «Шахтарі» здружився з командою, що у підсумку допомогло виграти не один складний матч.
Підтвердження знаходимо й у бекграунді тренера. Марино – емоційний. Іноді занадто:
Після «Айсберга» Ван Леувена це дійсно нове дихання і, ймовірно, те, що потрібно.
Ірина Козюпа наживо стежила за дебютом Пушича у Барселоні – і він справив хороше враження:
🗣 «Ще не вдалося особисто познайомитися з паном Марино. Тому поки єдиний наш близький контакт – це пресконференція після матчу з «Барселоною». А там одразу виникла хімія між тренером та журналістами. Тобто ти не відчуваєш якогось бар’єру у спілкуванні, а, навпаки, відчуття, наче ви вже давно знайомі. Пушич відповідав з посмішкою, яскраво і змістовно.
Одне з моїх питань було не зовсім тактовним, адже боснієць тільки прийшов у команду і питати про форму Матвієнка, мабуть, було зарано. Але Пушича це не розізлило, він не вимагав у мене тренерську ліцензію і не відповідав так, наче робить мені цим послугу, а видав цікаву відповідь. Словом, перше враження дуже позитивне.
За манерою спілкування схожий на Йовичевича, але в нього якийсь свій шарм і зовнішність, яка нагадує Джорджа Клуні. З таким тренером точно цікаво писати інтерв’ю».
Пушич пообіцяв грати у «шахтарівський футбол»
Нарешті про «шахтарівський футбол» – термін, який став чимось локальним завдяки постійним згадкам у висловлюваннях Срни. Після призначення доєднався Палкін, який заявив, що погляди Пушича задовольняють вимоги клубу:
🗣 «Нам імпонує «Феєноорд». Тому що той футбол, у який вони грали і грають – це наш футбол, це наша ДНК, це наша філософія.
Те, що ми від нього почули, відповідає нашій філософії, нашій ДНК, нашій системі, яку ми будуємо. А очікуємо від Марино тільки перемог. Перш за все, перемог з нашим футболом – атакувальним футболом, з нашою філософією.
Ти можеш програти, усі можуть програти, але є різниця в тому, як ти програєш. Тож, якщо ми дотримуватимемося нашої філософії і нашого футболу, то я вважаю, що перемоги прийдуть. Дуже швидко».
Свої обіцянки Марино встиг озвучити після протистояння з «Барсою». Президенту Рінату Ахметову точно мало сподобатись:
🗣 «Побудова ззаду, швидкі комбінації та атака флангами: це кілька речей, які, на мою думку, важливі. «Шахтар» – великий клуб в Україні, а у великому клубі потрібно намагатися домінувати: з м‘ячем і без нього.
Я люблю футбол, і коли я дивлюся футбол, я хочу отримувати від нього задоволення. Тому я також хочу отримувати задоволення, коли моя команда на полі. Тому вимагаю багато руху, високого тиску та сміливості. Ми вже показали це проти «Барселони» і будемо розвивати це найближчим часом. Ось і все, насправді. Я просто хочу бачити хороший футбол».
Нідерландський журналіст теж вважає, що Марино не відходитиме від своїх принципів:
🗣 «Вболівальники «Шахтаря» вже бачили красивий і атакувальний футбол під керівництвом Луческу, Фонсеки та Де Дзербі. З Пушичем вони гратимуть у той футбол, який пропагував «Феєноорд»: атакувальний, подалі від власних воріт, чіткі схеми гри, багато швидких повернень м’яча».
Пушич не злякався війни
Ну і на кінець очевидний, але при цьому не менш важливий пункт – Марино погодився очолити команду та переїхати в Україну. Пушич – боснієць за громадянством, однак сам асоціює себе більше з Хорватією. У 19 років він був змушений залишити рідний дім під час війни та, як зазначав Палкін, тепер знає, через що проходить «Шахтар» та його гравці.
Це, власне, уся потрібна інформація щодо цього питання.
***
У клубі новий тренер точно отримає необхідну допомогу – у першу чергу від балканців, Срни та асистента Маріо Станича.
У штабі «Шахтаря» справжня легенда: втікав від облоги Сараєва, рятував Анчелотті та забивав гірникам
Інший показовий момент – особиста зустріч з Ахметовим через декілька днів після призначення, це багато про що свідчить в плані довіри. Два попередніх повноцінних коучі такої честі не мали.
Висновок натомість будується на порівнянні з Ван Леувеном. Попри те, що за спиною Патріка був досвід роботи у структурі клубу, знання українського футболу та хороший період у «Зорі», його запрошення у червні здавалося менш логічним, ніж новий вибір «Шахтаря».
Чи спрацює це на дистанції – побачимо згодом.
Мікос Гоука, який допоміг розібратись у феномені Пушича, миттєвих звершень як мінімум на євроарені не очікує, але запевняє у ставці на красивий футбол:
🗣 «Було б непогано потрапити у Лігу Європи з групи ЛЧ. «Порту» і, звичайно, «Барселона» занадто сильні. Вибити «Антверпен» було б чудово.
Минулого сезону ви помітили, як важкі подорожі впливають на фізичний стан гравців. Проти «Феєноорда» команда була виснажена, тодішній менеджер це чудово пояснив. Автобуси, літаки, матчі не на своєму стадіоні – це важко.
Ніхто відкрито не буде на це скаржитися – і точно не Пушич. Пріоритетно він піде за красою гри та поставить задоволення гравців на перше місце».
Фото: «Шахтар», ANP Sport, Xavi Bonilla Gongora/DeFodi Image
