Хавбек «Руха» Підгурський: «Віталій Пономарьов, як і я, добирався на тренування у Раві-Руській маршрутками»

Півзахисник «Руха» Денис Підгурський розказав про головного тренера львівського клуба Віталія Пономарьова.

– Твоя співпраця з Віталієм Юрійовичем розпочалася ще задовго до «Руха». Розкажи про перші дні під його керівництвом.

– Перші дні складно пригадати, ще дитина, їздив, тренувався, все робив від себе. Віталій Юрійович своєю працею досягнув того, ким він є зараз. Він розпочинав свої тренування у Раві-Руській. Він також, як і я, добирався на тренування маршрутками (відстань зі Львова до районного центру становить 65 км – прим.).

Вважаю його своїм другим батьком – звертався до нього з будь-якими питаннями, радився, як краще вчинити у тій чи іншій ситуації.

Пригадую, як у Раві-Руській набирали в команду дітей 2001/02 року народження, а я 2003-го. І коли нам довелося здавати нормативи, Віталій Юрійович попросив принести свідоцтво про народження. А я його обманював, говорив, що з 2002-го, бо хотів тренуватися. Приїжджаю додому і кажу батьку, що потрібне свідоцтво, на що він відповідає: «Та нічого, бери, вже як буде».

Я приніс, дав тренеру. А ще так вийшло, що я останній здавав нормативи, він, мабуть, побачив, що щось не те. Віталій Юрійович покликав мене і каже: «Якого ти року народження?». Я думаю, сенсу обманювати немає, тому сказав правду. Він запитав, чому я так зробив, я і пояснив: «Боявся, щоб ви мене не вигнали, хотів тренуватися». Тренер каже: «Та хто тебе звідси вижене, все буде добре, тренуйся». Така цікава історія.

– Ти його знаєш з 3-го класу. Топ фрази Пономарьова?

– Їх дуже багато. Він такий тренер, який дуже мотивує хлопців. І не тільки під час матчу, а й перед матчем, і в перерві. Я вже іноді сміюся, кажу: «Юріч, я вже знаю, що ви будете говорити». Читаю його. Він знає, в яку хвилину, що й кому сказати. Це найголовніше, що є в ньому, - сказав Підгурський.