«Динамо» самотужки відмовилось від єврокубків – не ризикнуло піти на драйв першого матчу та залишилося без моментів
Оперативний розбір проблем киян у другій грі з «Бешикташем».
«Динамо» програло «Бешикташу» (0:1, 2:3) та вилетіло з Ліги конференцій та взагалі єврокубків – здавалося б, підсумок, який не повинен був дивувати.
І все б так і було, якби не перша гра у Бухаресті. Ні, річ навіть не у результаті, забитих голах чи відгуках про найкращий матч сезону у виконанні киян.
Річ у підході, який тоді використало «Динамо» – зіграло справді сміливо, нахабно та проактивно, витримавши такий темп майже впродовж усіх 90 хвилин. Тобто пережило успішний досвід.
Чому тоді на зустріч у Стамбулі Мірча Луческу та його тренерський штаб повернулися до конспектів підготовки до «Аріса» – величезна загадка. Саме страх знову вийти з налаштуванням на перехоплення ініціативи – головна причина поразки та жахливо блідого перформансу киян.
Оперативно намагаємось розібрати детальніше.
***
Спочатку зовсім трохи про стартовий склад – Луческу не зробив жодної зміни. Андрій Ярмоленко не встиг відновитися, тому справа знову довірилися Олександру Караваєву. У проблемному центрі захисту – Денис Попов та Олександр Сирота, а зліва в атаці закріпився Назар Волошин.
На поле вийшло не те «Динамо», яке було тиждень тому – без пресингу та активної підтримки атак
Тезово, від чого саме відмовилося «Динамо» у матчі-відповіді, що добре спрацювало у номінально домашній грі:
1. Спроби тиснути на суперника та провокувати втрати
Якщо у Бухаресті кияни високо підійняли лінію, коли Сидорчук знаходився поряд з опорником «Бешикташа», а Буяльський на пару з Ванатом бігли на двох центрбеків, то цього разу ми побачили абсолютно іншу картинку.
Кияни сіли у середній блок, навіть не імітуючи намагань завадити розіграшам турків на своїй половині. Активізовувалися натомість біля центральної лінії – але «орли» не є тією командою, яка веде гру через цю зону.
Голкіпер та захисники у білій футболці могли по декілька десятків секунд стояти на м’ячі – і не зустрічати жодного спротиву:
«Бешикташ» цим активно користуватися – виманював Ваната, тим самим створюючи собі ще більше простору (бо лінія хавбеків «Динамо» залишалася на тому ж місці):
У позиційному захисті – та ж історія:
Інколи доходило до абсурду. Наприклад, ось тут, коли Попов віддав неточну передачу:
Усі четверо динамівців вирішили просто стояти на місці, дозволивши відрізати їх пасом в опорну зону (де внаслідок цього виникла серйозна перевага у «Бешикташа»):
2. Кількісна підтримка атак
У першому матчі доводилося приємно дивуватися, що на 70-80-й хвилинах атаки «Динамо» підтримувало по 6-7 футболістів.
У Стамбулі всі повернулися у реальність – абсолютна пасивність та ставка на 3-4 гравців попереду.
3. Ставка на витримку ліній, а не на насичення та перекриття флангів
Було помітно, що «Динамо» опустилося у структурний захист. Там, де потрібно витримувати 3 чітких лінії – оборона, куди опускався Сидорчук при позиційних атаках суперника, потім Шапаренко з вінгерами, а тоді вже Буяльський та Ванат.
У першому матчі було трохи по-іншому, бо гравці мали вільніші ролі – і насичували той простір, де виникали проблеми. У Туреччині ж – ні, що вилилося у домінування «Бешикташа» на флангах.
Турки використали свою фірмову стратегію – закидання до бокової лінії у боротьбу, створення там більшості та подальший розвиток атаки біля карного. Тимчик з Дубінчаком провалювалися раз за разом – лонгболи закінчувалися або підбираннями опонента, або аутами чи кутовими на його користь.
Коли ж хтось несистемно висмикувався на допомогу, то утворювалися такі діри:
Єдиним шляхом до чужих воріт були динамічні фланги – але вони не отримали допомоги
У підсумку все звелося до дуже вузького профілю атак «Динамо». Фактично, було лише 2 шляхи – прориви по обох флангах, де динамічні вінгери/фулбеки вмикалися при перехопленнях.
Таким чином дійсно декілька разів вдавалося доходити до чужих воріт.
Караваєв чудово діяв у перехідних фазах, тож акцент змістився саме у його зону, де також бігав двожильний Тимчик.
Приклад №1.
Приклад №2 («Бешикташ» був змушений фолити).
Проте толку від цього не було ніякого – у фінальній третині ці випади ніхто не підтримував. Нуль ідей, звідси – 1 удар у площину за весь матч, і то після штрафного удару.
Спроби зіграти компактно у захисті не допомогли – суперник все одно створив моменти завдяки різниці в індивідуальній майстерності
Окрім цього, ставка на глибше розташування та низькі блоки не врятувала від чергових проблем в обороні. Як її не вибудовуй – індивідуально сильні гравці впораються з індивідуально слабшими гравцями.
Яскравий приклад – гол Абубакара. Біля нього – четверо футболістів, на шляху до воріт – троє + голкіпер:
У цій ситуації він прокидає поміж ніг Тимчику, який не має якісної підстраховки, та влучає у дальній кут.
Тому теза, що ці центрбеки зможуть себе краще проявити тоді, коли «Динамо» загалом почне діяти на полі системніше – все частіше викликає сумніви.
Сюди ж – стандарти. Перед матчем було сказано багато про силу «Бешикташа» на кутових/штрафних, у першій грі кияни вже встигли так пропустити – і хоч би що. У Стамбулі все повторилося.
Гол міг би трапитися значно раніше та закрити протистояння ще до перерви, однак один з суперників став на шляху удару Абубакара у цьому моменті з кутовим:
Ба більше, «Динамо» програвало усі підбори. Навіть примудрялося заробляти ще небезпечніші штрафні:
Усю цю боягузливість міг врятувати один епізод – гол Ваната змусив би говорити про успішність стратегії Луческу
Один точний пас – і зараз, можливо, йшлося б про боягузливу тактику Луческу, яка дозволила вийти у груповий етап. «Динамо» довго мучилось та таки знайшло свій вбивчий момент – у контратаці.
Караваєв віддав своєчасний та класний пас на Волошина, той біля чужих воріт правильно прибрав під себе, але помилився у заключній дії – зовсім трохи перетримав та віддав незручну передачу на Ваната, який не зміг обробити м’яч.
Це трапилося прямо перед голом Абубакара. 0:1 замість 1:0 – і з того моменту кияни не створили нічого.
Миттєва втрата віри, що матч можна рятувати. І це дивно, бо попереду все ж було понад пів години ігрового часу.
Абубакар відповів Луческу за слова про «збірну Африки»: демонстративно відсвяткував гол перед Мірчею
Фото: «Бешикташ», Ahmad Mora/DeFodi, скриншоти трансляції FootballHub
