Кращої нагоди не буде. Хокейна збірна зіграє на ЧС за перший промоушн з 2016-го – є всі шанси на успіх

Перша половина календарного 2024-го складається для українського хокею достатньо вдало. Станом на сьогодні вже маємо історичний успіх збірної U-18 у вигляді першого за весь час незалежності комплекту нагород у дивізіоні 1А – команді Олександра Бобкіна не вистачило однієї-єдиної перемоги для виходу в еліту. Маємо яскраву перемогу національної команди у прекваліфаєрі Олимпіади у пулі з більш рейтинговими поляками – до відбору у Мілан все ще далеченько, однак перша збірна залишається у реальній боротьбі за перепустку на італійські Ігри.

Закріпити ці досягнення національна збірна має на головному турнірі року. Вже 27 квітня стартує чемпіонат світу у дивізіоні 1В, у якому Україна беззмінно грає з 2018-го – і ніяк не може підвищитись у класі, зібравши за цей період увесь комплект підсумкових місць, окрім бажаного першого і критичного останнього.

Tribuna.com разом зі спонсором української збірної компанією FAVBET розповідає все, що потрібно знати про ЧС-2024 – турнір, довгоочікуваний промоушн за підсумками якого більш ніж реальний.

На ЧС зіграють звичні шість національних збірних. Прийматиме турнір найбільш рейтингова з них

Дивізіон 1В, де виступає збірна України – третій за статусом у хокеї національних команд після елітного (16 учасників) та дивізіону 1А (6). У 2024-му він складається, окрім нашої збірної, з Литви, Естонії, Китаю, Нідерландів та Іспанії. Порівняно з тим набором суперників, з якими українським хокеїстам доводилось грати у попередні роки (Польща, Японія, Південна Корея, Румунія тощо), він виглядає куди менш конкурентним – цьогоріч наша команда розпочинатиме свій ЧС у статусі одного з головних претендентів на підвищення у світовій ієрархії.

Прийматиме ЧС-2024 у дивізіоні 1В Литва – найвища у світовому рейтингу команда-учасниця (у литовців 24 місце, Україна – 27-а) і збірна, що минулого року стала останньою у дивізіоні 1А. На турнірі 2023 року у Ноттінгемі, за підсумками якого Польща та Велика Британія вийшли в елітний дивізіон, литовці не змогли здобути жодного залікового очка, мінімально програвши обидва своїх матчі за життя – 2:3 Румунії та 1:2 корейцям.

Усі матчі чемпіонату світу пройдуть у Вільнюсі на 10-тисячній Twinsbet Arena – другій найбільшій арені Литви після домашнього залу баскетбольного «Жальгіріса» у Каунасі. І фактор вболівальників обов’язково потрібно враховувати. Свій попередній промоушн у 2018 році (з 1В в 1А) литовці здобули якраз на домашній першості, збираючи нереальну для цього рівня аудиторію: майже вісім тисяч на виграному в овертаймі поєдинку з Україною і понад десять – на золотому матчі з естонцями.

Формат ЧС порівняно з минулими роками теж не зазнав жодних змін, однак про всяк випадок нагадаємо – це коловий турнір, де кожна збірна по разу зіграє з усіма іншими суперниками по дивізіону, без продовження у вигляді плей-оф. Переможець йде наверх, у дивізіон 1А (з нього вже можна потрапити до еліти – де грають канадці, американці, шведи, фіни та інші топи), а остання шоста команда залишає перший дивізіон і наступного року гратиме світову першість у пулі 2А.

Литва – найцікавіший суперник України, Іспанія – найбільш екзотичний. Але не варто забувати негативний досвід матчу з китайцями з минулого ЧС

Одним з фаворитів чемпіонату світу в дивізіоні 1В литовців робить не лише фактор домашньої першості – господарі можуть похизуватися тим, що за них гратиме найстатусніший голкіпер турніру. Для Мантаса Армаліса, який став основним у національній збірній у 18-річному віці, ЧС-2024 буде десятим у кар’єрі, і на цьому рівні він дійсно класний воротар. Вже багато років основний у різних клубах топдивізіону Швеції (у сезоні-2023/24 відіграв 27 матчів за «Лександ», п’яту команду SHL), досвідчений і загалом надійний – у 2023-му, попри виліт Литви з дивізіону 1А, він мав цілком пристойну статистику, а половину зі своїх шайб пропустив у меншості.

Китай не зміг досягти якогось прориву у хокеї національних збірних – попри домашню Олімпіаду у 2022-му, масову натуралізацію північноамериканських гравців та наявність клубу у російській КХЛ (так, «Куньлунь» там все ще грає, і грає погано – жодного виходу в плей-оф за сім останніх сезонів). Однак саме з цією збірною Україна мала проблеми на минулорічному ЧС: пропустила чотири шайби за другий період, ведучи 2:0 після першого, і поступилася в овертаймі. На підсумкове друге місце і програш промоушну у 2023-му це не вплинуло – усе все одно звелося до лобового матчу з японцями, який наші хокеїсти програли без варіантів. Втім, повторення неприємного досвіду 2023-го – з необов’язковим великим штрафом, що повністю ламає начебто спокійний матч, – точно не хотілося б. Ані вболівальникам, ані тренерам, ані самим гравцям.

У попередній кваліфікації Олімпіади в лютому обидві збірні показали результати гірші за українські – Литва без Армаліса програла японцям та угорцям, а китайці отримали сукупні 2:16 у матчах з Великою Британією та Румунією. В контексті ЧС-2024 це, звісно, нічого не означає, але на певний позитив налаштовує – тим більше, литовців Україна переграла у контрольному матчі (5:2) на минулому тижні.

Естонія та Нідерланди – знайомі та зрозумілі для нашої збірної суперники, з якими Україна проблем зазвичай не має (перемоги 7:4 та 14:2 відповідно на ЧС-2023 плюс 5:3 з естонцями у прекваліфаєрі Олімпіади). А на Іспанію буде цікаво подивитись, перш за все, як на хокейну екзотику – це новачок дивізіону 1В, що піднявся на цей рівень вдруге у власній історії і вперше з 2011 року. Однак свій промоушн іспанці вибороли у гарному стилі: виграли усі п’ять матчів минулорічного чемпіонату світу у дивізіоні 2А на своєму майданчику, забезпечивши підвищення у класі сухою перемогою над збірною Грузії з купою натуралізованих росіян (потім виявилось, що натуралізованих із порушеннями норм IIHF, за що грузинську збірну взагалі дискваліфікували, але спочатку іспанці були сильнішими й безпосередньо на льоду).

Організатори ЧС логічно бачать головним матчем чемпіонату зустріч між Литвою та Україною – саме вона закриватиме змагальну програму першості у дивізіоні 1В.

Склад на ЧС Україна зібрала якісний, але є проблема – підготовку пропускають кілька важливих гравців

Перемога в олімпійському прекваліфаєрі остаточно зафіксувала факт зміни поколінь у національній команді – щодо рішення тренерського штабу на чолі з Дмитром Христичем остаточно відмовитись від послуг групи ветеранів (Андрій Міхнов, Роман Благий, Сергій Бабинець тощо) на користь цікавої молоді можна дискутувати досі, однак у лютому воно принесло позитивний результат. Тому попередня заявка збірної на ЧС вийшла не зовсім вже ідентичною, але схожою на той склад, що грав у Польщі два місяці тому.

З помітних змін – повернення до збірної 21-річного Михайла Сімчука, сина легендарного українського голкіпера Костянтина Сімчука, який дебютував за національну команду на ЧС-2022 (тоді закинув три шайби у чотирьох матчах), а зараз у підготовці пробувався тренерами як перший центр, виклик Гліба Арцатбанова з команди U-20 на роль третього голкіпера та потенційний дебют на дорослих ЧС 23-річного форварда Гліба Кривошапкіна з «Кременчука». Він впродовж кількох років був поруч з національною командою, зіграв на кількох підготовчих челенджерах, а після якісного сезону в українському чемпіонаті (17 шайб у 25 матчах регулярного чемпіонату, 10 очок в 11 поєдинках плей-оф) має шанс закріпитися в одній з ударних ланок збірної.

Втім, виникла й очікувана проблема – через ранній старт ЧС у дивізіоні 1В (у квітні у більшості національних чемпіонатів та ліг ще граються матчі плей-оф) кілька важливих для збірної України хокеїстів пропустили значну частину підготовчого процесу. У контрольних матчах не грав форвард Андрій Денискін (чемпіонат Польщі), а капітан збірної Ігор Мережко ще взагалі не приїхав у табір національної команди – він разом з клубною командою дійшов до фіналу чемпіонату Словаччини і бореться там за титул. Артур Чолач (USHL) був у попередній заявці на ЧС, але після завершення клубного постсезону вирішив до збірної не їхати: його турбує стара травма плеча.

Враховуючи, що Мережко – загалом один з фундаментальних гравців та лідер збірної, а Чолач був серед шести основних захисників команди в олімпійському прекваліфаєрі, це не найприємніші новини. Але на цю ситуацію штаб Христича ніяк повпливати не може – залишається лише сподіватись на те, що інші викликані хокеїсти встигнуть доїхати до збірної без пошкоджень, і награвати інші варіанти. Один з таких – 19-річний Олексій Дахновський з молодіжки словацького «Кошице», який на ЧС U-20 закинув три шайби у п’яти матчах і загалом є достатньо результативним хокеїстом як для захисника (на чотирьох юнацьких та молодіжних чемпіонатах світу у нього сукупні 5+11 у 20 поєдинках), а контрольну зустріч з Литвою провів у першій парі оборони і зробив гольовий дубль.

Сильні сторони збірної незмінні – надійні голкіпери та креатив лідерів. Але вирішальною буде дисципліна

Якщо порівнювати не дуже вдалий ЧС-2023 (друге місце у дивізіоні – не так вже й погано, однак метою був промоушн, а його якраз досягти не вдалося) та успішний олімпійський прекваліфаєр – зі схожим пулом гравців і загалом акцентами при побудові складу, – то одним з тих факторів, що роблять різницю, є гра у нерівних складах. Із реалізацією більшості в України на цьому рівні якихось особливих проблем немає: лідери нападу в нас достатньо майстерні і креативні (чого вартий один тільки Віталій Лялька), щоб використовувати перевагу в одного гравця на льоду. А от у меншості у минулорічному дивізіоні 1В наша збірна була однією з найгірших. І вилучалася загалом нерідко, і пропускала теж – майже 38% реалізації в суперників це чимало (у Японії, що перемогла рік тому, цей показник склав 20%).

В прекваліфаєрі з дисципліною нюансів майже не було – сім вилучень за три матчі і жодної пропущеної шайби у меншості. Проте навряд чи вибірку у три зустрічі варто вважати показовою: чемпіонат світу відповість на це питання набагато краще. Бо справа тут переважно у досвіді – в України зараз загалом достатньо молода заявка (середній вік розширеного складу на ЧС – 24,5 роки), у якій 30-річний Віктор Захаров та 28-річний Едуард Захарченко є ледь не головними ветеранами.

Захарченко, як і у лютому, складе основну пару голкіперів разом з Богданом Дьяченком – в обох були хороші матчі за збірну вже із Христичем у якості головного тренера, обидва відіграли сильний клубний сезон в Україні (Дьяченко допоміг «Соколу» виграти чемпіонат, Захарченко з «Дніпром» взяв бронзу), та й загалом кращих опцій на останньому рубежі в України зараз немає. Які акценти тренерський штаб розставить у нападі, побачимо вже безпосередньо на турнірі, але базово тут вистачає гравців, на результативність яких варто розраховувати – 24-річний Олександр Пересунько вже кілька років як одна з головних атакувальних опцій збірної, 21-річний Даніїл Трахт на клубному рівні ще тільки підходить до дорослого хокею (у нього чотири матчі за основу фінського «Лукко»), однак на двох своїх офіційних турнірах за національну команду набрав 12 очок у восьми матчах, та й Захаров провів настільки потужний плей-оф в українському чемпіонаті, що буде навіть трохи дивно, якщо він не закріпить це яскравим виступом на ЧС.

Тут точно є талант, є досвід, є опція використання награних зв’язок (Лялька – Кривошапкін з «Кременчука», з гравців «Сокола» взагалі можна скласти повноцінну ланку нападу, Сімчук та Трахт перетиналися у молодіжній збірній і так далі) – за напад, як здається перед початком турніру, можна особливо не переживати. Наскільки справдиться цей оптимізм, покажуть лише офіційні поєдинки, але за кілька днів до старту ЧС все виглядає так, що настільки класного шансу підвищитись з дивізіону 1В, як цьогоріч, в України ще взагалі не було з моменту падіння на цей рівень у 2017-му.

Фото: ФХУ / Facebook