Юрій Гура: «Я непридатний до військової служби, виїхав з України законно»
– Мені зателефонував один з керівників «Шерифа» і запропонував очолити клуб. Я довго не вагався і прийняв пропозицію.
Контракт на один рік.
Мій тренерський штаб сформований з місцевих фахівців, які працювали у «Шерифі» ще до мого приходу.
З України ніяких пропозицій не було. Були варіанти з Казахстану і Грузії, але такої конкретики, як від «Шерифа», не було. Тим паче «Шериф» - багаторазовий чемпіон Молдови, постійний учасник єврокубків, тому вибір був для мене очевидний. Я довго не думав.
Перед тим, як їхати у «Шериф», я поговорив і з Юрієм Вернидубом, і з Леонідом Кучуком. Вони мені сказали, що тут є суперумови для футболу – тільки працюй. Їхні слова мене ще більше переконали, що я зробив правильний вибір.
«Шериф» щороку бореться за чемпіонство, рівень команди досить високий. Я маю на увазі не тільки футболістів, а й увесь персонал. Я усім задоволений.
– За які місця «Шериф» боровся б в УПЛ?
– За медалі точно.
– Якщо порівнювати «Шериф» з «Олександрією», в чому схожість і відмінність?
– Схожість у жовто-чорних кольорах.
А відмінність… Гм. Інфраструктура у «Шерифа» просто космос, як у «Шахтаря» чи «Динамо». Хоча в «Олександрії» теж є багато полів і стадіон, але в «Шерифі» це все більш на високому рівні – на Великій арені проводяться єврокубки, на Малій – чемпіонат Молдови. 16 полів, криті та закриті тенісні корти, футбольний манеж з останнім поколінням поля, басейн. Я коли це все побачив, то очманів. Все-таки команда – гранд, і це видно.
– Як ви виїхали з України під час військового стану?
– Я комісований ще задовго до війни. Мені після футбольної кар’єри поставили діагноз – остеоартроз тазостегнового суглоба, мені повністю замінили суглоб і я непридатний до військової служби. Тому виїхав з нашої країни я законно, - сказав Гура.
