Олег Плотницький: «Хочете скинути всіх собак на мене – завжди радий усіх прийняти»

Капітан збірної України з волейболу Олег Плотницький розповів, чи бачить якийсь вихід з ситуації з відмовою деяких гравців виступати за національну команду цього року.

– Як ти взагалі бачиш вихід з з цієї ситуації, і що має статися щоб всі гравці приїхали в збірну?

– Знову ж таки, це не саботаж, ніхто нікого не підмовляв. Якщо хтось з гравців може сказати, що я його підмовив – хотілось би це побачити або почути, тоді б, може, поговорили по-іншому якось. А так я не бачу просто сенсу просувати цю версію, що це якийсь саботаж.

Хочете скинути всіх собак на мене – завжди радий усіх прийняти. Такий я вибрав, напевно, стиль життя, це десь теж треба приймати. І це нормально, що є критика, є якісь невдоволення і так далі.

Не скажеш, що ми ставимо якісь умови, але мені здається, що якби налагодити комунікацію просто між всіма… Ну чого тут в Італії я можу поговорити з президентом своїм після гри, з тренером, з якимось спонсором, який, грубо кажучи, може сказати: «Я йому гроші плачу і ще маю щось там…»

Знову ж таки, торкаємося грошей. Смішно вже читати про ці гроші в збірній. У нас не футбольна збірна, у нас немає ніяких преміальних. Я не знаю, чи є преміальні в футбольній збірній. Напевно, раніше були, я думаю, можливо, зараз під час війни їх немає.

Але гроші, я прошу, не приписуєте будь ласка. Це, напевно, егоїстично якось буде навіть так казати. Плотницький, гроші та збірна – не приписуйте. Нема толку. Мені просто смішно це читати. Я навіть не хочу ніяк це виправдовувати якось чи якимись фактами крити – нема сенсу. У мене ні «за», ні «проти» нема, тому що просто не існує такої теми –  і все.

Проста комунікація має бути з гравцями. Когось, може, щось не задовольняє. Це нормально. Може, і президента щось не вдовольняє? Це ж нормально? І краще було б, якби він подзвонив або зібрав команду і сказав би: «Мені той, той, той щось там, мені не подобається, як ви граєте, чи як ви співаєте гімн, чи як ви себе поводите.

– Ти маєш на увазі, якби вам прямо в очі сказали – це була б, можливо, гірка правда, але ви би це почули в очі та по-іншому на це відреагували? З твоїх слів я розумію, що вам взагалі нічого не кажуть, що немає ніякої комунікації, і ви не розумієте, в якому напрямку ви маєте рухатись?

– Слухайте, в чому зрадники? У тому що я хочу, щоб після мене прийшли якісь молоді гравці в збірну, і в них були вже набагато кращі умови, і щоб все було набагато краще? Бо я трошечки десь пограв і я побачив, як це працює, я почув, як це працює в інших? Це зрада?

Так, я згоден з одним – що ми не той час підібрали. В країні є важливіші справи, йде війна. Я згоден. Ну, давайте тоді по-іншому: це покоління яке в нас є, Gold Generation…

– Це хто придумав?

– Це всі знають, мені здається, вже – той хтось зрадник, той хто і пахан, і хто за гроші грає, і заробітчанин, і тому подібне.

Давайте ще почекаємо 10 років. Я розумію, що війна є. Давайте я вам інший приклад покажу. Ішов збір, я не знаю, хто бачив, хто не бачив. Робили Тупчій, Плотницький, Ковальов і «Волейбол в Україні». Ми відмічали і Федерацію, і деякі клуби українські, і Суперлігу українську.

Хто поділився? Один раз дехто поділився, але це не була Федерація волейболу України. Це не був президент Федерації, це не був хтось із журналісти, які пишуть на боці Федерації. Нема питань, будьте на боці Федерації.

Чого не поділились? Тому що Плотницький, Тупчій, Ковальов роблять збір – через то? Ми збирали не для себе гроші, ми збирали для військових. У мене є подяка чогось від військових, які потім: «Блін, круто, прикольно, закрили збір, закрили якісь мінімальні потреби».

У військових просто не вистачало коштів. Ми закрили одну машину. В мене є фотки, яка вона була і яка вона стала. Не всю суму закрили, закрили 50 відсотків. Про це все буде, просто це готують, і не всі ще військові можуть і прийти на пошту й забрати одразу.

Тому чекаємо звітів від усіх, щоб усі все забрали, і все зробити одним – на що ми зібрали, і ми вам все відішлемо. Наші футболки, Вася свою статуетку вже, наче, відіслав, я свою медаль відішлю і так далі.

Я не шарю, до чого чіпляти якісь ярлики, якщо ніхто не знає повністю ситуацію. Ніхто й не питається про неї, грубо кажучи. А вона полягає реально в таких дрібницях, що ну просто жесть.  Але всім пофігу, всі зрадники, всі такі-сякі.

Я не прибираю нагород Михайла Григоровича Мельника. Нащо? Це ж факт. Прийшов президент, прийшов тренер Угіс Крастіньш, прийшли гарно підібрані, тоді молоді ще, гравці. Все вдавалось, все круто. Ви хочете результатів більше,а ми хочемо теж якісь умови, ще щось. Я не говорю про фінансову сторону.

– З твоїх слів зрозуміло, що немає якоїсь такої величезної проблеми, тобто проблема лише в комунікації. Якщо комунікація відновиться, чи готові всі лідери збірної України приїхати? Чи все-таки дійсно декому треба пауза? Як ти бачиш вирішення взагалі цієї ситуації?

– В будь-якому випадку комусь треба пауза. Деякі гравці реально з мікротравмами, з травмами закінчували сезон. Хтось не відновився після того, як приїхав зі збірної, відіграв сезон повністю, пробував просто мінімально зменшувати біль чи пошкодження, щоб воно не стало більшим, відіграв весь сезон або брав якусь паузу по ходу сезону, потім набирав знову форму.

У цьому сезоні я не думаю, що це можливо. Але я не бачу в цьому великої проблеми, тому що є одна Золота ліга, в якій ми можемо… Я не знаю, як усі казали, що там Угіс возить багаж за собою, возить туристів, то зараз ми можемо подивитися, хто в нас є з молодих, з нових хтось, може. Хтось же є?

Багато прізвищ ми бачимо в коментарях, які люди бажали, щоб були в збірній, бо гарно грають в чемпіонаті України. Зараз є шанс. Ніхто ж не відмовився від збірної, не сказав: «Все, я не хочу ніколи більше грати за збірну». Я не бачу, щоб таке хтось написав чи сказав.

Вдумайтеся, як для нас. 7 років ми тренувались, приїжджали, працювали, грали, травми, не травми, ще щось. Ми грали, бо хотіли результат. Так що ми, 8 років, які зробили собі, хочемо так от взяти і викинути їх кудись? Напевно ж, є якісь…

Я не хочу просто кидатися какашками – нема сенсу. Кому від цього стане краще? Хто від цього щось виграє? Коли мені розказують що я такий-сякий – я зараз буду виправдовуватися? Та ні, я не буду. Прикольно, пишіть, мені весело почитати – є комікси майже, – сказав Плотницький.