Intermezzo і його задротські спогади

Lineage 2 C4, Diablo 2 LoD, Disciples 2, Heroes 3, Space Rangers 2, NFS Underground, Mafia, Half-Life, Crash Bandicoot, Syberia, Return to Castle Wolfenstein, Doom 3, Blood, Enclave - це ті ігри, які я можу назвати улюбленими.

На схожих шутерах (HL, CS, RTCW, D3, Blood) детально зупинятися не будемо, принцип дії там +/- однаковий, отримувані емоції приблизно теж, а сюжети усім давно відомі. Та і особливих спогадів, пов'язаних з ними в мене немає, за винятком, хіба що Blood - навіть зараз цікаво зацінити унікальний стиль цієї стрілялки (хоч вона і сильно нагадує Дюка). 

Diablo 2 Lord of Destruction

Один із засновників жанру MMORPG і цим все сказано. Як і перша частина, друга "Дибла" є абсолютно самодостатнім продуктом зі своїми широкими можливостями і в офлайні, але найбільшої популярності досягла якраз як онлайн-рпг. Мені в свій час більше запам'яталась саме Diablo, а до другої частини я дійшов транзитом через Sacred, про що аж ніяк не жалкую. 

Lineage 2 Chronicle 4

В українських інтернетах "Лінійка" з'явилася ще на початку 2000-х, але тоді я ще не мав можливості з нею ознайомитися, тому що домашній комп таке не підтримував (та й інтернету в мене теж не було), а в клубах були, в основному, шутери на кшталт Quake 3, Half-life, CS 1.6, Unreal tournament, або ж FIFA. 

Вперше побачити це диво мені пощастило в друга, який мав нормальний інтернет від локальної місцевої мережі (на той час - ого-го). Це були Другі хроніки (Chronicle 2), і на фоні моїх улюблених на той момент Wolf 3D, Doom, Diablo і Heroes 2 побачене на екрані буквально вводило в ступор:

1) Графон, який і в 2020 році виглядає досить пристойно;

2) Можливість відчути себе частиною банди з декількох десятків чоловік і захопити Замок (карт. 2) або вбити дракона (одночасне спілкування і задротство на фоні існуючих тоді "чятіків" типу Bizarre);

3) Базова англійська;

4) Основи ринкової економіки: в "Лінійці" ви безпосередньо зіткнетеся з таким поняттями, як монополія, олігополія, поліполія, гіперінфляція, конвертація валюти, собівартість, точка беззбитковості, бартер тощо. 

Звичайно ж, з віком найціннішими плюсами виявились останні два, однак для парубка, яким я тоді був, графон і геймплей були тими факторами, які витягували мене і моїх друзів (якщо їх в компанії зі мною було 1-2) зі школи/універу і поселяли в клубах. Також Л2 була хорошою альтернативою CS, за умови наявності великої компанії і набридливих карт типу de_aztec (він же "ацтой"), в той час коли ти хочеш рубати на fy_iceworld.

Думаю, годі і згадувати, що за Л2 я просиджував коли дні, коли ночі, хоча були задроти, які взагалі не лягали спати ("доки ми спимо, ворог качається" (с)) - їхнього рівня я так і не досяг.

До схожих на шутери і L2 ігор можна віднести Enclave - фентезі екшн/аркада з відсутністю розвитку персонажа, але дуже класним сюжетом і можливістю обирати сторону добра чи зла. В свою чергу, Crash є схожим на Enclave: більше фентезі, більше аркади, більше рівнів і босів, але при цьому присутній розвиток персонажа. 

Mafia: The City of Lost Heaven

Бісова поліція!

Адаптація багатьох гангстерських фільмів на момент свого виходу не була такою популярною і культовою, як зараз. Заважало багато факторів: вищезгадані клуби з шутерами, вихід GTA3 та технічні вимоги самої гри - мій другий "Пень" її, звичайно ж, не тягнув, тому проходити "Мафію" доводилося в друзів шляхом споглядання їхніх фейлів. Найбільше фейлів, як ви мабуть здогадалися, було на місії з гонками: це вже згодом для покоління Z в цю місію "зашили" рівні складності, але у 2003 про таке не можна було і мріяти. Особливо крутим тоді вважалося пройти цю місію за допомогою керма.

Need for Speed: Underground

Вільна адаптація популярного на той момент фільму "Форсаж" у якості продовження франшизи Need for Speed у 2003 році виглядала як намагання зловити "хайп" і заробити на прохідній грі, однак з часом виявилось, що EA випустила один з найкращих в історії ПК гоночних симуляторів. Як у випадку з "Мафією", NFSU мав декілька задротських місій, на проходженні яких багато людей "ламалося" і видаляло гру. Я не жартую: над деякими завданнями сиділи тижнями (!). 

Space Rangers 2

КР2 - це розширення і поглиблення того, що було у КР1, тому для незнайомих з цією грою я нагадаю, що включають в себе "Космічні рейнджери". 

1) Варіантивність онлайн-гри в офлайні;

2) Суміш RPG, аркади і стратегії;

3) І найголовніше - текстові квести. 

Heroes 3 

Треті "Герої" для нас, вихідців з Heroes 2, спочатку показалися якимось незрозумілими. "Що це за дурнуватий графон", "де моя 8-бітна музичка" і так далі. Як це завжди буває, з часом усі ці упередження зникли і з'явилися такі поняття, як "Гарячий стілець", а також кампанії за Тарнума, в яких я перечитав усі текстові вставки, і на базі цих текстових вставок деякі люди потім написали непогані оповідання. 

Disciples 2

"Недолугий клон Героїв" на перший погляд, який потім перейшов у розряд культових і в моєму топі стоїть на одному рівні з H3. Унікальні на той момент системи бою і прокачки персонажів, атмосфера загальної готичності і депресії, а також прекрасний сюжет з можливістю проходження однієї історії з декількох сторін - усе це до сих пір приваблює багатьох геймерів. 

Syberia 

Культовий квест з прекрасним сюжетом, колоритними персонажами і красивими локаціями. Особливо порадує любителів стімпанку.