Гай Річі – найспортивніший режисер в історії. Робив акторів із спортсменів та зняв легендарну рекламу Nike
І потрапляв у скандали з росіянами.
Цей пост написаний в рамках кваліфікації конкурсу «Найкращий блогер України-2024». Ви теж можете взяти в ньому участь та виграти призи, вривайтесь поки ще є час.
***
Велика Британія дала світу безліч відомих кінорежисерів, які стали легендами. Від Альфреда Гічкока до Крістофера Нолана, британці завжди задавали стандарти кінематографу. Але, на жаль, більшість із них стали всесвітньо відомими завдяки своїй роботі у Голлівуді. За дуже рідкими виключеннями усе суто англійське кіно ставало популярним завдяки своєму гумору. У широкий світ могли вирватись лише легендарні Монті Пайтон, Містер Бін та Бенні Гілл. Знімати щось про Британію вважалось непопулярним та нецікавим, допоки не з’явився Гай Річі.
Саме Річі був одним із перших, хто перевернув британський кінематограф у 90-х. Дві його дебютні стрічки, «Карти, гроші, два стволи» та «Великий куш», вже стали легендарними. Іронічно, що на відміну від більшості своїх співвітчизників, найкращі його фільми були зняти в Англії та про Англію.
Але яка ж Британія без спорту? Саме тому, знімаючи фільми про свою батьківщину, Гай Річі не міг уникнути спортивної тематики, і цей зв’язок прослідковується впродовж усієї його кар’єри. Саме про нього ми сьогодні поговоримо.
Гай Річі дав старт крутій кінокар’єрі одразу декількох спортсменів. Він запрошував на зйомки Бекхема, але його найбільшою мрією було зняти Анрі
Сам Річі зізнавався, що майже всі сюжетні лінії своїх «британських» фільмів він брав із посиденьок у пабах, слухаючи різні міські легенди та байки. Від самого початку він хотів, щоб у нього знімались ті люди, які і самі жили на вулицях та знають, що це таке.
Це зараз Джейсон Стетхем – визнаний мудрець на рівні Конфуція та один із найвідоміших голлівудських акторів, але наприкінці 80-х Джейсон був професійним стрибуном у воду. Зірок із неба він, звичайно, не хапав, але, тим не менш, входив до складу збірної Великобританії зі стрибків у воду, маючи найвище досягнення у вигляді 8 місця на Іграх Співдружності у 1990-му. І саме через це Джейсон вирішив покинути спорт. Спочатку він підробляв торгівлею контрафактними товарами, а потім став моделлю для різних рекламних агенцій.
Там його і зустрів молодий Гай Річі, який починав свою кар’єру як режисер рекламних роликів. Дізнавшись про напівкримінальне минуле Стетхема, Річі запропонував йому роль у своєму дебютному фільмі. І саме роль Бейкона у «Картах…» стане для Джейсона початком становлення зірки світового масштабу. Та цей фільм дав старт акторської кар’єри не лише для нього.
«Для мене цей хлопець представляв щось дуже британське, чого насправді було дуже мало у кіно в той час. Плюс він дуже екстраординарна особа, і я хотів це принести у свій фільм. Він – це справжнє уособлення Англії такою, як вона є. Було б величезною помилкою не використати Вінні». Як ви вже могли здогадатись, цими словами Річі описував легендарного Вінні Джонса.
Спортивна кар’єра Джонса була набагато успішнішою, ніж у Стетхема. Вінні справді можна вважати легендою британського футболу. Його «Вімблдон» у 1988 році виграв Кубок Англії у самого «Ліверпуля», а сам він уособлював собою типового костолома із будь-якої англійської ліги. Також він подарував світу одну з найбільш легендарних фотографій в історії футболу, коли дуже цікавим способом вирішив притримати Пола Гаскойна.
«Я ніколи не пов’язував своє життя із кіно. Знав, що моя футбольна кар’єра добігає кінця, але ніколи не думав, що стану актором. Я ще професійно грав у футбол, коли мені зателефонував Гай та запропонував знятись у камео в його фільмі. Я ще тоді подумав: «Похер, буде весело». Ну а далі ви знаєте», – так Вінні Джонс розповідав про старт свого акторського шляху. І справді, ніхто не очікував, що персонаж Великого Кріса так сподобається глядачам, а звичайний футболіст буде виглядати більш правдоподібно, ніж професійні актори. Так футболіст Вінні Джонс і став актором Вінні Джонсом.
Та й це ще не все. Ще один дуже відомий футболіст свого часу отримував екранні хвилини у фільмах Річі – і це ніхто інший, як сам Девід Бекхем. А історія потрапляння Девіда у кіно дуже проста – вони майже сусіди із Річі. Їх діти ходять в одну школу, самі вони ходять в один паб і навіть займаються в одному спортивному залі. Саме тому Гай спочатку вмовив Девіда знятися у невеличкому камео в фільмі «Людина з А.Н.К.Л.», а вже потім дав йому все ще епізодичну, але більшу роль у власній екранізації історії про Короля Артура.
Але є спортсмени, яких режисер так і не встиг поки зняти. Річі в одному з інтерв’ю прямо запитали, кого із футболістів він би ще хотів зняти, а він відповів, що це був би однозначно Тьєррі Анрі. Та це бажання не єдине, що пов’язує Гая з «Арсеналом».
Річі з дитинства вболіває за «Челсі», але має дуже тісні зв’язки з «Арсеналом», про який він зняв одне з найкращих спортивних промо в історії
Британець завжди зізнавався, що його улюбленим клубом дитинства був «Челсі». Проте, він також казав, що він любив саме старий олдскульний «Челсі» ще до того, як його купив Абрамович. Саме покупка його улюбленого клубу російським олігархом стала однією із головних сюжетних ліній його фільму «Рок’н’рольщик». У фільмі дуже недвозначно був присутній російський мільярдер із прізвищем Амович, що зовсім не натякає, про що йде мова.
Той фільм позначив зв’язок Річі не лише із «Челсі», а й з головним англійським стадіоном. Сцени із стадіоном знімались на легендарному «Вемблі». До речі, це не останній стадіон у Лондоні, який потрапив у фільм Річі. «Емірейтс» «Арсенала» теж потрапляв у фільми Гая Річі. У фільмі «Джентельмени» є сцени, зняті на стадіоні «Арсенала».
Та найголовніший зв’язок Гая з «Арсеналом» полягав у тій самі рекламі. Як ми пам’ятаємо, Річі прийшов у кіно із рекламного бізнесу, де виступав режисером різних роликів. І навіть ставши дуже відомим, він все одно час від часу продовжував знімати різні промо.
Нульові, напевно, були піком для спортивних реклам. Спортивні гіганти, такі як Nike та adidas, кожного року змагалися в креативності, намагаючись з’ясувати, хто ж випустить найкращу рекламу своїх продуктів. І ось Nike запросили вже всесвітньо відомого англійського режисера для того, щоб він зняв для них рекламу. І він її зробив, випустивши «Take It To The Next Level».
Сказати, що це було легендарно, значить нічого не сказати. Річі втілив мрію мільйонів дітей, коли зняв від першої особи історію та шлях звичайного футболіста від «Недільної ліги» до участі в чемпіонаті світу. І за сюжетом наш герой ставав якраз гравцем канонірів. До речі, дуже багато хто думає, що героєм ролику є Робін ван Персі, оскільки саме він у той час грав і за «Арсенал», і за збірну Нідерландів. Але у Nike це спростовували, посилаючись на те, що це просто звичайний гравець, яким може бути будь-хто.
Та Гай Річі мав й інші промо-ролики, які, на жаль, будуть не дуже приємними для нас.
Річі дуже часто потрапляв у скандали із росіянами. Навіть після початку повномасштабного вторгнення
З Гаєм Річі, на жаль, є вдосталь скандалів, пов’язаних із росіянами. Ще у 2018 році він робив ролик, присвячений чемпіонату світу, який проводився у країні-терористі. У ньому він зняв російського «футболіста» фьодора смолова. Але скандал полягав у тому, що більшість кадрів, в яких начебто показувалась росія, насправді була знята у Києві, що навіть викликало офіційну реакцію від посольства України у Великій Британії.
Можна сказати, що у 2018 році ще не всі розуміли те, що росія є агресивною мілітаристською помийкою, але навіть після повномасштабного вторгнення Річі часто був фігурантом різних скандалів. Так, у 2022 році один із його фільмів було відкладено і відправлено на перезйомку, бо там головними злодіями мали бути «українські бандити». Крім того, минулого року виявилось, що російський «кінопоіск» став офіційним партнером фільмів Річі та буде фінансувати їх зйомку. До речі, це дає їм право робити вільний прокат фільмів Гая на території росії. А останній скандал викликала сцена з серіалу «Джентельмени», що недавно вийшов на Нетфліксі, у якій розказується, що українці та росіяни в Англії спокійно сидять поруч, наче ніякої війни не було.
***
Звісно, Гай Річі є одним із найголовніших популяризаторів сучасної справжньої англійської культури у світі. Усе його життя так чи інакше було пов’язане зі спортом, який він просто обожнює. Та як і усюди, у кожній бочці меду є велика ложка дьогтю. Тож кожен має сам для себе вирішити, чи потрібно йому відмовитися від цього, чи просто не звертати на це увагу.
