Мій рейтинг українських стадіонів, на яких вдалося побувати
Ми живемо в такий час, коли важко щось загадувати на майбутнє, тому що фактично немає ніякої впевненості, що буде через місяць, тиждень чи декілька днів... натомість, я зловив себе на думці, що якось підсвідомо, починаєш інколи підбивати підсумки свого життя, думати чи достатньо встиг побачити, відчути. Згадуєш різні хороші місця, перебираєш в пам'яті приємні емоції, якісь особисті здобутки, різний життєвий досвід.
Вибачте за такий ліричний відступ. 15 травня я побував у Рівному на фіналі кубка України. Авангард вже став 12 стадіоном, на якому я був в якості глядача футбольного матчу. Це був мій перший похід на професійний футбол з початку повномасштабного вторгнення. В студенські роки, навчаючись в Києві, я багато подорожував по нашим топовим стадіонам, користуючись досить дешевими ж/д квитками та зручністю столичного сполучення Укрзалізниці з іншими великими містами. Інколи їздив з другом, любителем футболу, інколи з дівчиною, а інколи взагалі сам. В чому була своя романтика.
Однак, розпочну з свого рідного містечка - Млинова. Можете сприймати це у якості бонусу)) Тут декілька років грав рівненський Верес, спочатку в другій лізі, потім у першій та кубку України. А в сезоні 2003/04 місцева команда Іква мала статус професійного клубу і грала також в другій лізі. Саме тоді стадіон набув сучасного вигляду.
12 місце - "Колос" Млинів
Вибимість звичайно ж там хороша, так як трибун за воротами просто немає, тільки центральна. Газон майже завжди в хорошому стані, хоча й без підігріву. Трибуни під накриттям, поряд мальовнича річка, пляж, парк, місця для відпочинку. З позитиву, мабуть все), але як для маленького містечка - це й так дуже хороший рівень.
11 місце - "Авангард" Луцьк
Вперше я поїхав у Луцьк на футбол ще будучи школярем. Добратися туди мені можна без проблем, так як Млинів, хоча й відноситься адміністративно до Рівненської області, але географічно ближчим є до Луцька (40 км проти 50). Це класичний радянський стадіон, з біговими доріжками, з поганим оглядом на місцях за воротами (1 фото). В період з 2002 року до 2017, коли я був там вперше та востаннє, Авангард, таке враження, не змінився зовсім. Відверто кажучи, морально, це вже застаріла арена. З плюсів можна відмітити зручне розташування неподалік центру та вокзалів. Ну і центральні місця є доволі комфортними для перегляду.
10 місце - "Оболонь" Київ
На жаль, це єдиний стадіон, з якого у мене не залишилося жодної фотографії. Всі фото в цьому пості тільки мої, тому не хотів робити виключення і вставляти картинку, скачану з мережі. Був тут одного разу на матчі Оболонь - Шахтар. Запам'яталася гра тим, що в ній Фернандіньо зламали ногу. Що стосується самого стадіону, то він зручний, затишний з чудовим оглядом - те що треба для спального мікрорайону. З мінусів: невелика місткість, розташований далеко від центру, досить важко знайти.
9 місце - "Україна" Львів
Тут був також лише одного разу. Стадіон, сміливо можна сказати, вже легендарний. На ньому багато разів грала наша збірна. Колоритна арена із своїм олдскульним вайбом. Знаходиться вона ніби в ямі, через що має хорошу акустику. Доволі вмістка. З негативу: не дуже зручне розташування та застарілість.
8 місце - "Динамо ім. Лобановського" Київ
Чимось схожий стадіон на "Україну", також вже досить старенький, але із своєю атмосферою, шармом. Місцеві вболівальники його люблять, згадують із ніжністю. Коли я вчився, "Олімпійський" якраз був на реконструкції перед Євро, тому тут бував частенько. В тому числі на українському "Класичному" Динамо - Шахтар. Спогади з того матчу залишилися не дуже приємні, кияни впевнено перемогли 3-0, а Шева поклав красень гол))
7 місце - "Авангард" Рівне
Приємно було знову відвідати гру на стадіоні, знову відчути живі емоції, тим паче на такій статусній грі, як фінал кубку України. Колись давно вже був тут, одного разу в якості учасника обласних шкільних змагань, а іншого, як вболівальник на грі 2 ліги Іква - Верес. Тоді, ще до реконструкції, стадіон виглядав відверто жахливо. Ще зараз, як відлуння старого "Колізею", кидаються в очі руїни бокових трибун. Через це, виникає відчуття деякої незавершеності. Проте, в цілому, арена цілком комфортна, трибуни мають хороший огляд. Розташування стадіону вигідне, майже в центрі міста.
6 місце - "Арена Львів" Львів
На Арені Львів був 4 рази: ЧУ Карпати - Таврія, ЛЧ Шахтар - Бате, ЧУ Шахтар - Динамо та фінал кубку Зоря - Шахтар. Стадіон відносно новий, зпроектований за сучасними, чисто футбольними стандартами, без бігових доріжок. Всередині все дуже зручно, огляд чудовий з будь-якої точки. Недоліки: місцезнаходження за межами міста, добиратися складно, особливо після топ-матчів. Фасад - надто сірий, без якоїсь родзинки, яка б врізалася в пам'ять.
5 місце - "Дніпро Арена" Дніпро
Зазвичай, я намагаюсь їздити в інші міста на матчі Шахтаря, але в Дніпрі, так склались обставини, що відвідав матч за участі Зорі. Поки гуляв по місту, мене помітили місцеві хули, якщо не помиляюсь, з угруповання "МиД", вирішили підійти, поцікавитись хто я і звідки. З Дніпрянами, на той час, до фанатського перемир'я, жарти могли погано закінчитися)), але обійшлося нормально, сказав так як є, що приїхав з Рівного і це їх влаштувало. Стадіон сподобався. Та й мабуть було б дивно, якби не сподобався, адже він також чисто футбольний, а це вже дуже великий плюс. Зовнішній вигляд не вражає, але поставив його вище Арени Львів через краще розташування.
4 місце - "Чорноморець" Одеса
Футбол в Одесі я поєднував з відпочинком на морі. Що може бути краще, ще й коли поряд дівчина (майбутня дружина), а про війну ми знаємо тільки з фільмів або книжок. Стадіон, як і саме місто, дуже гарні. Згодом там почались якісь проблеми з газоном, але тоді він виглядав чудово, як зовні, так і всередині. Дзеркальний фасад дивиться цікавіше порівняно з аренами Львову та Дніпра. Розташування також хороше. В парку Шевченка є оглядове колесо, звідки можна зробити круті світлини стадіону та моря.
3 місце - "Металіст" Харків
В Харкові я бував декілька разів, а одного разу ціленаправлено поїхав на футбол. Люблю це місто, в нього є своя душа, свій колорит. Стадіон великий, вмісткий, гарний зовні, зручно розташований, одразу на виході із станції метро "Спортивна". Чув відгуки, що не всі місця там із хорошим оглядом, якщо й так, підтвердити не можу, так як за воротами я не сидів. Припускаю, що це може бути цілком йомовірно, бігові доріжки все ж трішки псують загальне враження.
2 місце - "НСК Олімпійський" Київ
На Олімпійському я був і до реконструкції і після. Перший в житті матч Ліги Чемпіонів побачив з трибун саме там. Динамо перемагає московський Локомотив завдяки дублю Рінкона! Емоції зашкалюють, я ледве не пищав від радості) Тоді ще пам'ятаю була дуже велика мода на дудки і я, зараз соромно зізнатись, також не був винятком. Потім були матчі вже у більш зрілому віці: збірна, Арсенал Київ - Шахтар в чемпіонаті (не всі квиточки вдалося зберегти), коли тодішній власник Рабінович робив безкоштовний вхід і на Арсенал збиралося по 40 К. Після оновлення стадіону приїжджав на фінал кубка Шахтар - Металург, гру ЧУ Динамо - Металіст, а також на матч ЛЧ Шахтар - Реал. Дуже багато спогадів, пов'язаних з цим місцем. Безперечно - це найвідоміша, найбільш легендарна і статусна арена нашої країни. Вона найбільша, розташована в самому серці столиці. Однак, має вона один, дуже важливий недолік - бігові доріжки і, як наслідок, поганий огляд з деяких місць на трибунах.
1 місце - "Донбас Арена" Донецьк
На Донбас Арені вдалося побувати двічі, в 2009 та 2011 роках. Матч проти Оболоні взагалі став першим офіційним поєдинком на цьому стадіоні. Обидва рази за моєї участі гірники перемагали вдома 4:0 і хоча суперники були далеко не найсильніші, Оболонь та Волинь, але приїжджали ми тоді не заради них, а впершу чергу, заради стадіону. Нехай не ображаються вболівальники інших команд, я намагався складати цей рейтинг об'єктивно, не керуючись власними клубними вподобаннями. Дійсно, такого вау-ефекту, заходячи на трибуни, я більше не відчував ніде. Огляд прекрасний з будь-якого місця. Зовнішній вигляд також зачаровує, розташування хороше, майже в центрі міста. Хто бував в мирні часи на Олімпійському та на ДА, мабуть злукавить, якщо скаже, що київський стадіон гарніший. Звичайно, я розумію, що зараз це вже мало актуально, але радий, що свого часу мені випала можливість там побувати. Маю надію, що ще колись вдасться повернутися в український Донецьк.
P.S. Поставив тег "конкурс", але якщо чесно, навряд чи цей пост підходить під тему другого туру. Хоча, при бажанні, можна звичайно використати мем "стало краще" по відношенню до рівненського Авангарду або "стало гірше" по відношенню до Донбас Арени. Зголосився на участь у блогерському конкурсі, однак із самого початку розумів, що писати під визначену тему і до конкретного дедлайну, я не дуже вмію, більше орієнтуюсь просто на якесь натхнення. Тому якщо судді будуть враховувати в своїх оцінках невідповідність між завданням і результатом, нічого страшного, все приймаю. Головне щоб комусь із читачів зайшло - це вже буде дуже добре!
