Анчелотті винен Луніну фінал ЛЧ – його рішення може визначити кар'єру Андрія в «Реалі»
Олександр Сажко вважає, що вибір Куртуа буде неповагою до українця.
Вже не перший рік всі ми – журналісти, вболівальники – обговорюємо, що робити Андрію Луніну з його неоднозначною ситуацією в «Реалі»: йти чи залишитись, який клуб підійде українцю, що так чи не так робить Карло Анчелотті. Особливо розмови загострилися зараз, коли український голкіпер проводить проривний сезон у своїй європейській кар'єрі, демонструючі прогрес, стабільність, впевненість та видатний рівень. Рівень, який відповідає основному голкіперу топ-клубу.
І тепер Андрій в фіналі Ліги чемпіонів, куди він дійшов саме як основний голкіпер. З пропозицією нового довгострокового контракту від «Реала» (чинна угода закінчується в кінці наступного сезону) та неабиякою цікавістю від інших європейських топів. Якщо вірити інсайдам ЗМІ, то серед них є з кого обирати: «Ювентус», «МЮ», «Челсі», «Арсенал», «Баварія» – список потужний.
Є над чим задуматись.
Дещо лякає, як багато сторонніх до ситуації людей, які, скажімо так, інвестують в спостерігання за футболом чимало своїх емоцій та часу, вважають, що знають точно, що краще робити Луніну зі своїм життям. Спираючись на свої погляди, яким ідеалістичним має бути футбольний світ та «правильна» кар'єра гравця. І часто забуваючи, що це не Football Manager, а реальне життя з реальною людиною, у якої можуть бути зовсім інші бажання.
І тут не хочеться виставляти себе Д'Артаньяном. Здається, ми всі в якийсь момент грішимо таким занадто емоційним для нас (ми хочемо, щоб було як бачимо самі та критично реагуємо, якщо так не стається), але беземоційним стосовно самих гравців підходом (вони в першу чергу такі ж люди, як ми – зі своїми бажаннями, а ми їх не сприймаємо).
Просто чомусь саме ситуація Луніна відкриває очі, наскільки все може бути непросто в футболі, коли прийняття єдиного рішення здатно змінити твою кар'єру та задати вектор на роки вперед – і будь-яке з рішень може стати помилковим. І нам треба якось навчитись ставитись до футболістів в таких ситуаціях якщо не з емпатією, то хоча б з більшим розумінням.
З одного боку, найуспішніша прямо зараз команда світу, яка за останні 11 років виграла 5 Ліг чемпіонів та вийшла в шостий фінал. Сонячний та казковий Мадрід, звичний побут, шикарні умови міста та клубу, добре вивчена мова, любов вболівальників, давно пройдена адаптація, величний новий домашній стадіон за майже мільярд (!) євро – буквально все, що робить не тільки футбольне, а й особисте життя комфортним та зручним. Але з ризиком ще надовго залишитися другим номером, хоч і в «Реалі».
З іншого боку, потенційна можливість грати в сильному клубі в старті. Потенційна можливість мати більш авторитетну кар'єру з більшою кількістю ігрової практики. Можливо, навіть більше грошей, бо «Реал» навряд готовий платити другому голкіперу стільки ж, скільки умовні «МЮ» чи «Арсенал» – першому. Але без будь-яких гарантій, бо таких гарантій в футболі не існує. Це необхідність заново проходити всі неприємні кола адаптації: пристосування до побуту, звикання до нового клубу та оточення, вивчення мови – проблема не лише для Андрія, а й для його сім'ї.
Це легко зрозуміти: з «Реала» дуже складно піти за власним бажанням, коли доклав стільки зусиль, щоб бути тут – в найуспішнішому та найхайповішому клубі світу. Погляньте тільки, як один успішний сезон зробив Луніна з величезним відривом найпопулярнішим українським спортсменом у світі в одній з найпопулярніших соцмереж – інстаграмі. Так, це ефект «Реала». Лише один з безлічі. Занадто багато дає королівський клуб, але у випадку з Луніним просить і жертву взамін.
В Андрія вкрай складний та майже неможливий вибір. Бо немає єдиної правильної відповіді.
Чи треба заради потенційного та не гарантованого збільшення ігрової практики відмовлятись від всього найкращого, чого ти вже досяг? Я не знаю. Залежить від того, що важливіше Луніну. І він має повне право бути егоїстом та враховувати ті фактори, які більш важливі для нього. І не звертати увагу на ідеалістичні та односторонні погляди вболівальників на футбол, де футболісти розглядаються, як бездушні об'єкти.
Але що здається можливим – фінал Ліги чемпіонів цілком може стати визначальним для рішення Андрія. Зараз є чимало інсайдів, що він близький до підписання нового контракту, але він досі не підписаний. При цьому Фабріціо Романо зауважив, що затримка може бути повязана з поверненням після травми Тібо Куртуа.
Маленький дзвіночок.
Логіка є. Для Луніна є сенс не квапитись та почекати як мінімум фіналу Ліги чемпіонів, а то й Євро, де він, скоріше за все, буде основним, щоб краще оцінити ситуацію та навіть мати додаткові аргументи в перемовинах.
А рішення Карло Анчелотті, кого випустити на фінал Ліги чемпіонів – цілком може стати визначальним у виборі українця. Якщо італієць позбавить його можливості зіграти свій головний матч кар'єри в турнірі, де Лунін кілька разів буквально витяг «Реал» з прірви, це може виглядати як неповага до досягнень та вкладу Андрія в цей сезон.
Лунін заслужив. Він має бути в старті в фіналі Ліги чемпіонів – і точка. Анчелотті винен йому цей матч.
Вибір на користь Куртуа без практики та тільки після травми може показати, що в Андрія немає ніяких шансів в майбутньому. Чи треба залишатися там, де тебе не поважають та позбавляють заслужених можливостей – велике питання.
Хочеться тільки побажати Андрію зробити вибір, який зробить його щасливим. Зрештою, це його життя. І кожна з можливостей, хоч є і неоднозначною, але одночасно мрією для більшості футболістів світу. Все ж це хоч і майже неможливий, але приємний вибір з двох чудових опцій.
Можливо, він визначиться ще до фіналу ЛЧ, хоч почекати було б і логічним рішенням. Вболівальники якось вже адаптуються, навіть якщо Лунін обере особистий комфорт «Реала».
Фото: «Реал»
