Інтер (Мілан): чи грає команда Сімоне Індзагі у футбол майбутнього?

Чи стало краще у цьому сезоні?

Сімоне Індзагі прийшов у команду влітку 2021 року. Перший сезон завершився перемогами у Суперкубку та Кубку Італії, другим місцем у Серії А та вилітом від "Ліверпулю" в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів (0:2;1:0).

У другому сезоні, на мій погляд, стало краще. Хоча у чемпіонаті "Інтер" був третім, та знову переміг у Суперкубку з Кубком Італії, а, найголовніше, дістався фіналу Ліги чемпіонів, де програв "Манчестер Сіті" - 0:1. Це - однозначний прогрес та успіх.

Але як розцінювати сезон 2023-2024? "Інтер" вилетів з Ліги чемпіонів у 1/8, програвши мадридському "Атлетико" (1:0; 1:3). "Чорно-сині" також вилетіли в 1/8 Кубку Італії від "Болоньї" - 1:2. Однак команда, нарешті, здобула "Скудетто" разом з традиційним Суперкубком. Це прогрес чи ні? В мене немає відповіді.

Окреме питання - дербі з "Міланом". За три роки назбиралося аж 11 матчів у чотирьох турнірах. Цілий серіал. Спочатку Стефано Піолі мав невеличку перевагу - 2 перемоги, 2 нічиї, та одна поразка. Але потім у Індзагі стало набагато краще - 6 перемог поспіль.

Та найважливіша сфера гри "Інтеру", у котрій дійсно стало краще - тактичний розвиток команди. "Нерадзуррі" не просто еффективні, вони розвивають футбол. Наразі Сімоне Індзагі дуже недооцінений. Усі говорять про Хабі Алонсо, Мікеля Артету, Мічела Санчеса, Арне Слота. І це справедливо, але поряд тренер, гру якого скоро наслідуватиме та копіюватиме велика кількість клубів. Отож у чому полягає інноваційність футболу Індзагі? Але спочатку про базові речі.

Схема, склад та позиції

Базова схема у "Інтері" є постійною - 3-5-2. Вона дуже чітко видна, коли "чорно-сині" позиційно захищаються. Тоді це виглядає як 5-3-2.

На наступній схемці побачимо хто і на яких базових позиціях грав у цьому сезоні. Окремо відмітимо вік гравців. "Інтер" досить вікова команда. Індзагі впевнено почувається з досвідченими гравцями, котрим 34-36 років. Не дивлячись на те, що футбол у Сімоне досить інтенсивний.

Щоб зрозуміти незвичність футболу Індзагі, треба зрозуміти як будемо називати базові позиції гравців. Отож придивіться уважно до наступної схеми.

На базових позиціях виконавці грають під час позиційного захисту та більшу частину гри.

Інноваційність, або все нове - добре забуте старе?

Ми вже звикли до того, що фулбеки активно підключаються до атак. Останнім часом такі тренери як Артета, Постекоглу почали задіяти фулбеків для гри в середині поля та навіть вище. Пеп Гвардіола почав використовувати для таких ролей одного з центрбеків Але Індзагі пішов далі. Гравці активно міняються позиціями під час гри. Наприклад, усі три центрбеки можуть грати набагато вище, а їхні місця займати півзахисники. Лівий латераль може опинитися на позиції правого вінгера, а правий на позиції центрфорварда. Чи ми це вже бачили?

Так, одразу згадуємо збірну Голландії-1974. Це - тотальний футбол, у його максимальному прояві. Але згодом команди почали грати більш прагматично. Найбільшим послідовником такого футболу був Валерій Лобановський. На жаль після його смерті та розвитку позиційного футболу, активна зміна позицій гравцями дещо пригальмувала. А підключення до атаки центрбеків стало вважатися надто ризикованою та важкою, з точки зору постановки гри, справою.

Так, ідея гри Індзагі сягає корінням в тотальний футбол, але має дещо нові форми. Адже активні ротації гравців проходять у рамках позиційної структури. Це головна відмінність від тотального футболу. Отже ідея є впевному сенсі новою.

Сьогодні ми не розглядатимемо як "Інтер" пресингує, як грає у перехідних фазах, стандартах, позиційному захисті. Все це теж на високому рівні. Обговоримо найцікавіше. Поїхали!

Білд-ап

Розглянемо вихід з оборони у грі проти "Аталанти" (4:0). Спочатку побудова звичайна - всі на своїх базових позиціях.

Але через декілька секунд ми бачимо ротацію між опорником Аслані та внутрішнім центрбеком Де Вреєм.

Минає ще з десять секунд, і в центрі поля вже пара центрбеків Павар та Де Врей. А внизу разом з Бастоні півзахисники Аслані та Барелла.

Лівим флангом атака не пішла, довелося розвертати праворуч. Тут справи пішли краще. І ось яку ми бачимо картину: лівий та правий центрбеки на позиції форвардів! А Мартінес на позиції півзахисника, Мхітарян же на позиції лівого центрбека.

Користується "Інтер" і вертикальними передачами від Зоммера в центр, куди спускається хтось із форвардів (на прикладі - Арнаутович), а зона звільняється для правого латераля, який отримує пас в дотик і розганяє атаку далі. Сам Дарміан підтримуватиме її з позиції лівого інсайда.

Вихід з оборони за рахунок довгих передач верхи та скидань головою на партнера також є в арсеналі "Інтера". Схожі речі ми розбирали з вами у Рангніка в збірній Австрії. Головна відмінність - на ударну позицію виходить внутрішній центрбек Де Врей (№6).

Ці речі особливо дуже класно працюють проти команд з персональною опікою, таких як "Аталанта".

Атака

Трикутник на лівому фланзі створили Бастоні - Мхітарян - Барелла. Далі - ротації в рамках структури.

Віддавши м'яч Мхітаряну, Бастоні прискорюється на вільну позицію. Його місце займає Барелла, отримуючи передачу від Генріха.

І Барелла віддає на вільного Бастоні, котрий потім зробить пас на Мартінеса й атака закінчиться небезпечним ударом.

Бастоні грає важливу роль у зламуванні флангу і через гру "в стінку". Ось наступний приклад. Три "стіночки" в одній атаці: Мхітарян - Бастоні - Дімарко.

На правому фланзі також цікаво. Ось Павар (правий центрбек) комбінує з Бареллою та Дарміаном в атаці.

А тут Павар комбінує в штрафному "Ювентуса". Знову "стіночка" - тепер на Мартінеса.

А ось фрагмент атаки у грі з "Аталантою". Де форварди? Правильно, в центрі поля, організують атаку. А хто завершуватиме? Два латералі з центрбеком. Не дивуйтеся - це "Інтер".

У Індзагі всі мають любити та вміти грати в обороні і в атаці. Але наскільки такі дії ефективні?

Ефективність

Чи призводять такі ротації до забитих м'ячів? Розглянемо гол у ворота "Аталанти". Мартінес - вниз, Мхітарян - вгору.

М'яч відскакує від голкіпера і хто завершує? Дарміан - правий латераль. А на його позиції вже Павар.

Ще один гол "Аталанті" організували лівий латераль Дімарко на правому фланзі (це доволі часте явище) та правий центрбек Павар (гольова передача).

Автогол "Ювентуса" пройшов не без участі цієї пари. Дімарко знову відкривався під передачу від Барелли на протилежному для себе фланзі, а Павар намагався ударом через себе потрапити у ціль, дезорієнтувавши захисників "старої синьори".

Ну і вишенька на цьому торті - гол у ворота "Болоньї" (1:0). Квінтесенція ідей Індзагі. Коли правий центрбек забиває з подачі лівого центрбека. І стандарти тут нідочого. Тактична краса!

Висновок

У своїй книзі "Нескінченний матч" Валерій Лобановський так описував свій погляд на розвиток гри: "Селекціонери знають, що мені потрібні гравці, які відповідають вимогам розумної універсалізації. Мова, звісно, не йде про те, щоб Блохін чи Бєланов грали на позиції правого захисника. Проте, якщо вони потрапили на правий фланг, то мають зіграти не гірше правого захисника. Це і називається розумною універсалізацією. Сьогодні футбол вже розвивається від розумної універсалізації до абсолютної універсалізації. Власне форвардів і власне захисників з часом не буде, підвищиться інтенсивність. Припустимо, гравці атаки отримали велике навантаження, відійшли в глибину поля, а їхнє місце на деякий час зайняли захисники. Коли це стане реальністю не знаю, але футбол до цього обов'язково прийде. Тому мені потрібні універсали" (переклад на українську - автора посту).

Так, футбол змінився з того часу. Так, він трохи пригальмував у розвитку універсалізації. Але, здається, Сімоне Індзагі якраз рухає футбол до абсолютної універсалізації. Наразі в рамках позиційної структури. Він випереджає свій час. Можливо ми таки прийдемо до гри, де не буде більше розподілу на захисників, півзахисників та форвардів? Буде повна ротація між гравцями без базових позицій. Я згоден з Валерієм Васильовичем - футбол має прийти до цього. Це - гра майбутнього! Тому однозначно гра "Інтера" стала краще. Без жартів.

Більше про футбол та тактику у телеграм-каналі автора