Катаріна Завацька! Ексклюзивне інтерв'ю про юніорський шлях, про життя у WTA турі, про свою мету в тенісній кар'єрі
Катаріна Завацька - професійна українська тенісистка. Переможниця шести турнірів ITF в одиночному розряді. Наразі посідає 181-шу позицію в рейтингу WTA (вищий рейтинг - №103).
В інтерв'ю з Катаріною ми обговорили питання пов'язані з WTA-туром, а також поговорили про початок шляху Катаріни в тенісі та її юніорську кар'єру, про цілі та мрії, які тенісистка ставить перед собою.
- Ви народилися в Луцьку, але свою тенісну кар'єру розпочали в місті Рівне. Розкажіть, будь ласка, про те, як це сталося і чому ви вирішили зайнятися саме тенісом? Це було ваше бажання чи батьківське?
Мої батьки переїхали по бізнесу з Луцька до Рівного коли мені було два роки, відтоді ми жили саме в Рівному. Почати грати в теніс - моє бажання. Я з татом гуляла в парку і побачила тенісні корти, тому мені стало цікаво і я дуже захотіла спробувати. Ось так усе й почалося. - На яких кортах ви починали тренуватися? Хто був вашим першим тренером?
Моїм першим тренером була Нателла Джамаловна. Тренування у нас були в парку на ґрунтових кортах, якщо їх узагалі можна назвати ґрунтовими, тому що схожі вони були більше на пісочні корти. Також, у парку були асфальтні корти, тому ми тренувалися іноді на асфальті, іноді на піску. - Як починався ваш шлях на перших дитячих змаганнях? Чи були у вас одразу успіхи та перемоги на них?
Мій шлях на дитячих змаганнях починався досить успішно. Уже на своїх перших турнірах я демонструвала чудові результати і перемагала на них. Взагалі, я дуже любила брати участь у змаганнях ще з самого дитинства і зараз це залишилося зі мною також. - У якому віці ви остаточно зрозуміли що хочете стати професійною тенісисткою?
Я думаю, що я це зрозуміла і знала ще з самого початку, коли прийшла в теніс, у віці 5 років. Я була дуже вмотивованою, у мене було дуже багато сил і з кожним роком вони тільки збільшувалися, а результати і гра ставали все кращими і кращими.
- Коли ви починали свій шлях у дитячому тенісі, хто був вашим кумиром і чому саме він/вона?
Моїм кумиром був Рафаель Надаль. По-перше, він мені дуже подобався своєю поведінкою на корті та поза ним, по-друге - це той тенісист, який завжди мені подобався своєю боротьбою, характером і наснагою на корті. - Як складалася ваша юніорська кар'єра? Ви грали тільки українські турніри ФТУ чи також грали турніри TE та ITF Juniors?
Я грала все, але досить поступово. Спочатку були національні турніри від ФТУ, потім я перейшла на турніри від Tennis Europe. Після цього, я поступово переходила на турніри серії ITF Juniors і потім вже у мене почався перехід на дорослий професійний рівень. Я дуже добре знайома з усіма цими етапами і через кожен з них проходила. - Яких успіхів і результатів ви досягли протягом юніорської кар'єри, як на національному, так і на міжнародному рівнях? Чи були у вас на той час якісь спонсори, які допомагали з поїздками на турніри ракетками, струнами, формою під час вашої юніорської кар'єри?
Успіхи і результати на юніорському рівні в мене були досить хороші. У національному рейтингу по юніорах я була першою ракеткою країни. У рейтингу Tennis Europe я була в топ-трійці рейтингу, а в рейтингу ITF Juniors я була в топ-п'ятнадцяти найкращих юніорок світу. У мене було досить багато спонсорів, які мені допомагали протягом юніорської кар'єри, серед них: "Hopiness", "Top 5", "Nike" і "Yonex".
- Які поради ви могли б дати талановитим дітям в Україні, які хочуть стати професіоналами і грати в Турі? Що потрібно, щоб домогтися успіху і стати професійним гравцем і чи можливо стати професійним тенісистом, тренуючись і живучи в Україні?
Звичайно, насамперед, потрібно мати велике бажання і наснагу, отримувати задоволення від того, чим ти займаєшся, дуже багато працювати і звичайно мати хороше середовище і умови, які відповідають тим цілям, які перед собою ставить гравець. Стати професійним тенісистом тренуючись і живучи в Україні реально, але тільки до певного періоду та етапу. - Де ви тренуєтеся станом на зараз? В якій країні і в якій тенісній академії?
Станом на зараз, я перебуваю у Франції і тренуюся на Лазурному березі біля міста Ніцца. Тенісна академія в якій я тренуюся називається All In. Тут дуже гарний комплекс і прекрасні умови, як для проживання, так і для тренувань. Всі процеси тут добре налаштовані за всіма параметрами, чудовий фітнес зал, тенісні корти, їжа та багато інших речей. Тому я з упевненістю можу порадити це місце всім, хто має стабільну фінансову можливість тут перебувати. - Хто вас тренує? Скільки людей входить до вашої команди станом на зараз?
Станом на зараз, моїм тренером є Олів'є Берранже. Мій фітнес тренер - Антуан Пойнан. Вони обидва працюють на тенісну академію, що тренер з тенісу, що фітнес тренер. Тому я не можу назвати чітко скільки людей перебуває в моїй команді, мені багато хто допомагає. - Скільки годин на день ви тренуєтеся? Скільки часу з них на корті і скільки в залі?
На день у середньому у мене виходить дві-три години тенісу, півтори години фітнесу, багато розминок, які не входять до тенісних годин і годин, які я проводжу в залі. Також до цього додається фізіо, йога або масажі, але кожного дня це варіюється по різному. - Графік професійного тенісиста просто божевільний, постійні тренування, постійні турніри по всьому світу. Що треба робити, щоб не вигоріти? І як це відбувається особисто у вас, чи часто буває емоційне вигорання і як із ним справляєтеся?
Насправді я йду до цього й досі, бо є моменти, коли ти просто неймовірно втомлюєшся від усього. Тому треба шукати емоційний баланс і свій шлях, яким ти плануєш впевнено рухатися.
- Чи багато вам пишуть негативних коментарів після поразок і як ви з цим справляєтеся? Чи зачіпає це якось і тисне психологічно, чи ви на це не звертаєте увагу?
Таке справді є, але не завжди. Зазвичай, коли я програю кілька матчів поспіль, то люди починають бути "незадоволені". Але мене це взагалі не зачіпає і я не звертаю на це уваги. - До вас колись приходили думки завершити тенісну кар'єру?
Так, у 2019 році після Вімблдону. Я була незадоволена своїм рейтингом, який застиг на місці десь на рік, і я розійшлася з тренером після семи років нашої співпраці. Тому для мене, це все було дуже не легко в той час, але потім я перемогла на двох турнірах поспіль і все стало добре. - Чи подобається вам виступати за збірну України на Кубку Біллі Джин Кінг і чим для вас в емоційному плані відрізняються звичайні WTA та ITF турніри від виступів за збірну країни?
Мені дуже подобається виступати за збірну України. По-перше - це велика відповідальність, ніби граєш не просто за себе, не просто за команду, а за цілу рідну країну. Тому звісно емоції від матчів за збірну зовсім інші, все відчувається ніби в 3D окулярах.
- Як часто ви приїжджаєте в Україну? Ваші родичі та друзі перебувають зараз тут?
Так, у мене всі мої родичі та друзі зараз перебувають в Україні. Хтось у Рівному, хтось у Луцьку, хтось у Києві, але всі тут. Раніше, до війни, я приїжджала в середньому два-три рази на рік. З початку війни, я вперше приїхала в Україну тільки в січні цього року. - Чим ви займаєтеся у вільний від тренувань і турнірів час і якому відпочинку надаєте перевагу, активному чи більш спокійному?
У вільний від тренувань і турнірів час, мені подобається гуляти красивими місцями і дивитися на пейзажі, читати, займатися собою, якимись дівчачими справами і вивчати психологію. Перевагу я віддаю більш спокійному відпочинку, коли я просто можу лежати і відновлюватися. - Які фільми ви любите дивитися і яку музику слухаєте, коли з'являється вільний час?
Мені дуже подобається фільм "Гладіатор" і серіал "Last Dance". Музику я слухаю різну, мені подобається слухати щось на швидкому ритмі і я відчуваю, що це моє. - Чи підтримуєте ви зв'язок з українськими дівчатами з WTA туру і чи дружите з кимось?
Я дуже добре дружу з Людою і Надією Кіченок. З Даяною Ястремською ми знайомі з самого дитинства і добре товаришуємо, але не так, щоб прям постійно листуватися або дзвонити один одному. Але, звичайно, коли зустрічаємося з нею на турнірах, ми можемо спільно проводити час, спілкуватися і жартувати. З іноземних тенісисток, я дружу з Катінкою фон Дейчман і з Анною Кароліною Шмідловою. - Розкажіть про вашу найприємнішу перемогу і найприкрішу поразку в кар'єрі?
Поразок прикрих було занадто багато, щоб згадати саме одну. Тому назву одразу кілька дуже прикрих поразок: 2019 року поразка в півфіналі Ташкенту, поразка в півфіналі турніру в Будапешті, поразка в півфіналі в Лас Вегасі та поразка в чвертьфіналі в Х'юстоні. Перемога хоча б в одному з перерахованих матчів допомогла б мені зафіксуватися в топ-100 рейтингу WTA у 2019 році. А найприємніша перемога для мене сталася в матчі Кубка Біллі Джин Кінг проти Шелбі Роджерс.
- Про що ви найбільше мрієте в житті і яка ваша найголовніша мета в тенісі?
Я багато про що мрію, але станом на зараз я намагаюся ставити перед собою мету і досягати її одна за одною. Моя найголовніша мета в тенісі - виграти турнір Grand Slam.
