Чому ніхто не хоче працювати у «Баварії»
Відмовив навіть Тухель, якого спочатку звільнили, а потім благали залишитися.
Напередодні відкриття літнього трансферного вікна уся увага прикута до можливих трансферів та десятків або сотень мільйонів, за які ці переходи відбуватимуться. Але у мюнхенської «Баварії» є інші проблеми – у клубі досі не можуть знайти головного тренера.
Німецькому рекордмайстеру відмовила купа тренерів – ситуація настільки загострилася, що просили залишитися навіть Томаса Тухеля – і навіть той відмовив. Чому ж ніхто не хоче працювати на чолі мюнхенців?
Чому ніхто не хоче працювати у «Баварії»
Ще у лютому «Баварія» оголосила про припинення співпраці із Томасом Тухелем та розпочала пошуки нового тренера. З тих пір мюнхенцям, за інформацією медіа, відмовили:
• Хабі Алонсо
• Юліан Нагельсманн
• Себастьян Генесс
• Унаї Емері
• Зінедін Зідан
• Ральф Рангнік
• Рогер Шмідт
• Штефан Кунтц
• Хулен Лопетеґі
• Ганзі Флік
Загалом 10 (!) тренерів відмовилися очолювати мюнхенців від наступного сезону. Відразу ж назріває запитання – чому посада головного тренера «Баварії» стала такою непопулярною?
По-перше, у кожного з цих тренерів є особисті причини. Зідан, наприклад, погано спілкується англійською мовою (про німецьку й нічого говорити), Алонсо зосередився на роботі із «Баєром», Лопетеґі хоче очолити «Вест Гем», а Кунтц – продовжувати працювати із національними збірними. Утім, водночас усі особисті причини переплітаються із загальноприйнятим розумінням роботи у мюнхенському суперклубі.
Будемо відвертими – для кожного з вищеперелічених спеціалістів (можливо, окрім Зідана, який нібито насолоджується життям без футболу) перехід у «Баварію» став би величезним кроком уперед, але чомусь Генесс вирішує залишитися у «Штутґарті», Лопетеґі надає перевагу «Вест Гему», а Флік, якому точно треба підчистити репутацію після невдалого періоду у збірній Німеччини, а «Мюнхен» – найкраще для нього місце, щоб це зробити, відмовляє клубу, із яким протягом двох сезонів виграв сім трофеїв.
«Баварія» виграла 17 із 24 можливих чемпіонств у ХХІ столітті, кожного року володіє з великим відривом найдорожчим списком футболістів, має з ще більшим відривом найбільші зарплати у Бундеслізі та як бренд, який стрімко розвивався протягом десятиліть, є одним із найбільших футбольних клубів у світі.
У широкому розумінні «Баварія» – синонім слова «успіх», тому будь-яка невдача – поразка від умовного «Ауґсбурґа» або виліт у півфіналі Ліги чемпіонів від мадридського «Реала» – вже трагедія для керівництва клубу, яке не допускає руйнування репутації клубу.
Можливо, ви вже й не згадаєте, що у період з 2018-го по 2020-й мюнхенців тренував Ніко Ковач. У своєму першому сезоні на чолі «Баварії» він виграв золотий дубль, але відлетів від «Ліверпуля» у 1/8-й фіналу ЛЧ (вирішальною стала поразка 1:3 вдома). Попри два трофеї, які хорват здобув із клубом, невдалий виступ у єврокубках відразу ж змушував керівництво задумуватися про його звільнення. Зрештою, так і сталося на початку сезону 2019/20, коли у 10-му турі «Баварія» поступилася франкфуртському «Айнтрахту» з рахунком 1:5. На той час відставання мюнхенців від першого місця в чемпіонаті складало лише 4 очки, команда вже пройшла два раунди Кубка Німеччини та лідирувала у групі в Лізі чемпіонів. Здавалося, все не так погано, але не для «Баварії», яка ще й поступилася «Дортмунду» у матчі за Суперкубок. 1:5 – серйозний удар по репутації.
Схожа ситуація була і у Карло Анчелотті. У 2017-му його звільнили лише після другої поразки у 10 матчах сезону – тоді «Баварія» поступилася «ПСЖ» 0:3 у Лізі чемпіонів. Враховуючи, що минулого сезону Дон Карло виграв лише Бундеслігу та у ЛЧ вилетів від «Реала» із двома поразками у чвертьфіналі, майбутнього у італійця в «Мюнхені» й бути не могло.
Приклад Юліана Нагельсманна – найяскравіший у цій історії. Його звільнили вже у другій половині сезону (після поразки від «Баєра» у 25-му турі Бундесліги), але із ним на чолі команда все ще боролася за требл – відставала від «Дортмунда» лише на одне очко у чемпіонаті, пройшла «ПСЖ» із Мбаппе та Мессі у Лізі чемпіонів без жодного пропущеного голу та вже була у чвертьфіналі Кубка. Втім, «непереконливий футбол» (офіційна версія) та постійні скандали за кулісами спровокували припинення співпраці із тренером, ініціаторами якого були колишні боси клубу Хасан Саліхаміджич та Олівер Кан.
У «Баварії» не пробачають похибки, невдачі, непереконливий футбол або безтрофейний сезон, обмежують у владі (тренер повинен виключно тренувати і давати результат) та диктують свої «традиційні» правила, які вкорінені у баварському слогані «Mia san mia». Якщо ти не на усі 100% проникся тамтешнім ДНК, ти не матимеш тут успіху.
Показово, що Пеп Гвардіола – єдиний тренер за останні 20 років, який провів на чолі команди понад 150 матчів. Ані Тухель, ані Нагельсманн, ані Анчелотті не перетнули позначку навіть у 100 поєдинків.
Тухеля звільнили ще у лютому, але зараз «дуже сильно» просили залишитися. Томас відмовив
Саме Саліхаміджич та Кан наймали Томаса Тухеля – і відразу ж здавалося, що це вибухова суміш. Керівництво клубу, яке славиться постійними скандалами, та тренер, який через скандали із керівництвом ніде довго не затримувався.
Втім, позитивні сигнали у клубі почали з'являтися відразу після ледве виграного чемпіонства минулого сезону. Саліхаміджича та Кана звільнили за годину після «золотого» голу Мусіали, Тухель отримав свободу дій та влітку посприяв підписанням Рафаела Геррейру та Гаррі Кейна. У вересні до «Баварії» приєднався спортивний директор Крістоф Фройнд, але не зовсім вдалі виступи команди на футбольному полі знову спровокували розмови про можливе звільнення тренера.
Тухель програв «Лейпцигу» 0:3 у матчі за Суперкубок, відлетів від «Саарбрюккена» з третьої ліги у Кубку, а після трьох поразок поспіль у лютому Томасу вказали на двері – щоправда, після завершення сезону. Коли взагалі «Баварія» поступалася тричі поспіль? У Мюнхені банально не пробачають таких результатів.
Макс Еберль, який 1 березня офіційно заступив на посаду голови правління спортивного сегменту, відразу ж почав шукати нового тренера, але після невдачі за невдачею у своїх пошуках у голові 50-річного спеціаліста з'явилася думка, від якої б Саліхаміджич із Каном відразу б пішли до церкви – залишити Томаса Тухеля.
Еберль відкрито стверджував, що робота із Томасом завжди імпонувала йому, а рішення про його звільнення ухвалювали без його участі. Німецькі ЗМІ писали, що тренера «дуже сильно» просили залишитися, а чутки про можливе продовження співпраці із Тухелем поширювалися надзвичайно швидко. Втім, 17 травня німець особисто розставив усі крапки над «і»:
«Сьогодні – моя остання прес-конференція. Були розмови про те, що я можу залишитися, але ми не дійшли згоди із клубом. Рішення, яке ухвалили у лютому, залишається чинним», – офіційно підтвердив свій відхід Томас.
Ситуація виглядає так, що спочатку Тухелю не пробачили те, чого зазвичай не пробачають у «Баварії», а згодом Томас не пробачив такого ставлення до себе, адже можливість залишитися у нього була. Подейкують, він хотів брати активнішу участь у трансферній політиці, більше спілкуватися з керівництвом та брати на себе відповідальність не лише за тренувальний процес та результат на футбольному полі.
Але це «Баварія», у якій усе відбувається згідно з суворими правилами. І не усі зможуть із цими правилами миритися.
Найцікавіше, звісно ж, попереду. Вакантних тренерів з кожною відмовою стає усе менше, тож одне із найбільш актуальних нині запитань – хто ж все-таки очолить мюнхенців після Томаса Тухеля.
Фото: IMAGO/Mladen Lackovic, Sven Hoppe/dpa, Elmar Kremser/SVEN SIMON, Frank Hoermann / SVEN SIMON,
