Збірна АПЛ без представників «великої шістки»
Складний вибір на позиціях у центрі поля та форварда.
Англійська Прем'єр-ліга вже багато років йде з відривом першою за популярністю серед усіх п'яти топ-чемпіонатів Європи. Однією з причин цього є факт, що в Англії є «велика шістка» – «Сіті», «Арсенал», «Ліверпуль», «МЮ», «Челсі» та «Тоттенгем». І хоча як мінімум у третини із цього списку справи цього сезону йдуть так собі, але гравці цих команд все одно дають інфоприводи для постів на головній сторінці Tribuna.com.
Але в АПЛ є й представники інших клубів, які заслуговують на те, щоб ми про них частіше розповідали. Можна написати ще десяток постів про «Челсі» та Палмера, проте було б несправедливо не виділити футболістів із клубів поза «великою шісткою», які проводять чудовий сезон.
Ми зібрали збірну Прем'єр-ліги з гравців таких команд. Відразу зазначимо, що для такої команди ми обрали схему 4-3-3 з опорним півзахисником та двома центральними хавбеками. Тому сюди не потрапили, наприклад, Морган Гіббс-Вайт і Лукас Пакета, які часто виступають на позиції атакуючого півзахисника (хоча бразилець виходить й лівим вінгером), але заслуговують на компліменти.
Воротар – Джордан Пікфорд («Евертон»)
Конкуренти – Альфонс Ареоля («Вест Гем»), Томас Камінський («Лутон»), Еміліано Мартінес («Астон Вілла»)
Джордан вже багато років асоціюється саме з «Евертоном», а цього сезону він особливо добре показує, наскільки важливим гравцем є для команди. Цікавий факт: на даний момент у чемпіонаті Англії менше за «ірисок» пропустили лише три клуби – «Арсенал», «Ліверпуль» та «Сіті». І при цьому мерсисайдці йдуть на 16-му місці.
Положення команди в турнірній таблиці могло б бути значно гіршим, якби не Пікфорд. На рахунку кіпера 101 сейв цього сезону (10-е місце серед усіх воротарів ліги) та аж 10 «сухих» матчів (більше лише у Давида Райї з «Арсенала»). Так, бувають матчі, в яких Джордан отримує у свої ворота багато голів, як нещодавно на «Стемфорд Брідж», однак саме він дає команді впевненість у багатьох аспектах.
Головним конкурентом на його місце у цій збірній був, мабуть, Альфонс Ареоля, який здійснив на 11 сейвів більше і навіть двічі відбивав пенальті. Француз заслуговує бути в цій команді рівно настільки ж, наскільки і Джордан, але вибір на користь когось все ж таки потрібно було зробити.
Лівий захисник – Ентоні Робінсон («Фулгем»)
Конкуренти – Раян Аїт-Нурі («Вулвергемптон»), Віталій Миколенко («Евертон»), Мілош Керкез («Борнмут»)
А ось на цій позиції конкуренція не була такою щільною. Ліві захисники з нетопових клубів АПЛ взагалі не сильно вражають цього сезону, проте Ентоні Робінсон з «Фулгема» все ж таки виділяється на тлі інших.
Гравець збірної США проводить четвертий сезон у складі «дачників», але саме цей розіграш став для нього проривним. Ентоні займає перше місце у всіх топ-лігах за перехопленнями (73) і перше місце в АПЛ за кількістю подач у карний майданчик суперників. Це й допомогло йому оформити вже 6 асистів.
По ходу сезону повідомлялося про інтерес до гравця з боку «Челсі» та «Ліверпуля», але потім чутки навколо Робінсона затихли. Однак немає сумнівів, що з відкриттям трансферного вікна він нерідко з'являтиметься у стрічці Фабріціо Романо.
Центральні захисники – Льюїс Данк («Брайтон») та Джеймс Тарковскі («Евертон»)
Конкуренти – Фабіан Шер («Ньюкасл»), Ілля Забарний («Борнмут»), Маркос Сенесі («Борнмут»), Ян-Паул ван Гекке («Брайтон»), Ітан Піннок («Брентфорд»), Йоакім Андерсен («Крістал Пелес»)
Джордан Пікфорд – не єдиний герой «Евертона», який дозволяє «ірискам» триматися в топі команд із найкращим захистом. Джеймс Тарковскі робить все, щоб воротар його команди якомога рідше вступав у гру – саме він другий сезон поспіль є лідером за заблокованими ударами (70) у всіх топ-лігах Європи. Можливо, Саутгейту варто розглянути його кандидатуру при виборі заявки збірної Англії за Євро-2024. 31-річний захисник не грав за національну команду вже шість років.
У пару до Джеймса ставимо Льюїса Данка із «Брайтона». Він теж віковий центральний захисник (32 роки), проте є гравцем збірної прямо зараз – у березні виходив проти Бразилії та Бельгії. Тренер Англії не просто так звернув увагу на Данка. Для когось Льюїс досі може асоціюватися з автоголами, але цього сезону він багато в чому показує високий рівень – від гри на другому поверсі до щільної опіки суперників та виносів зі штрафного майданчика.
Правий захисник – Кіран Тріпп'єр («Ньюкасл»)
Конкуренти – Метті Кеш («Астон Вілла»), Кенні Тете («Фулгем»)
Так виходить, що, мабуть, навіть у найгіршому своєму сезоні за «Ньюкасл» Кіран Тріпп'єр потрапляє до збірної АПЛ без гравців «великої шістки». Та й то – виступ 33-річного правого захисника виглядає спадом лише через те, що торік він демонстрував якийсь неймовірний рівень надійності в обороні та ефективності в атаці.
У сезоні 2023/24 Тріпп'єр почав частіше помилятися біля своїх воріт, проте досі є важливою фігурою команди при створенні гольових можливостей біля воріт суперника. На його рахунку 10 асистів в АПЛ, що є другим показником цього сезону в АПЛ. Можливо, гольових передач було б більше, але на початку березня Кіран отримав травму.
Цікаво, чи він встигне відновитися до Євро. Так, місце в основі збірної йому не гарантовано, але користь команді він все одно приніс би. Як мінімум – за рахунок досвіду.
Опорний півзахисник – Бруно Гімараес («Ньюкасл»)
Конкуренти – Жоау Пальїнья («Фулгем»), Амаду Онана («Евертон»), Томаш Соучек («Вест Гем»), Адам Вортон («Крістал Пелес»), Крістіан Ньорґор («Брентфорд»)
Розмови про майбутнє Бруно Гімараеса останнім часом почастішали. Бразильця вже вважають готовим гравцем для топ-клубів, тренер «Ньюкасла» Едді Гау не приховує, що боїться втратити півзахисника влітку, а вболівальники ставлять під сумнів серйозність проекту «Ньюкасла» у разі продажу Бруно. Все це багато про що говорить.
Гімараес справді, мабуть, найважливіший гравець у сьогоднішньому складі «сорок». Коли його немає на полі, команда майже не виграє, а коли він може грати, то справи йдуть набагато краще. Навіть у матчах, де, здавалося б, все складається не на користь «Ньюкасла», Бруно часто включає режим супергравця. Він неймовірно розумний і технічний, добре працює з м'ячем і встигає знаходитись на кожній ділянці поля.
Єдина слабка сторона – дисципліна. Той факт, що у нього лише одна червона картка за більш ніж два роки у складі «Ньюкасла», просто вражає, враховуючи те, як часто він провокує суперників і брудненько грає проти них.
Центральні півзахисники – Дуглас Луїс («Астон Вілла») та Паскаль Гросс («Брайтон»)
Конкуренти – Джеймс Ворд-Прауз («Вест Гем»), Джон Макґінн («Астон Вілла»), Росс Барклі («Лутон»), Юрі Тілеманс («Астон Вілла»)
Ох, як же складно було вибрати лише двох гравців на цю позицію, враховуючи, скільки центральних півзахисників чудово проявляють себе у складах клубів поза «великою шісткою» цього сезону. А скільки довелося «відчепити» навіть від попадання до списку конкурентів – ви не уявляєте.
Дуглас Луїс – диригент атак «Астон Вілли», частіше за нього у складі бірмінгемського клубу пасує лише Езрі Конса, центральний захисник, який починає всі атаки від своїх воріт і часто перекочує м'яч із партнерами у спробах вийти з-під пресингу. Бразилець же робить те саме, але вже в середині поля. Сильною стороною Луїса є його удар та виконання стандартів. 9+5 за системою «гол+пас» теж багато про що говорять. Якби ще менше жовтих хапав (10), то ціни б йому не було. Можливо, перехід до топ-клубу вже близький.
32-річний Паскаль Гросс – лідер АПЛ за ключовими пасами у цьому сезоні, а також йде у трійці найкращих асистентів ліги (10 гольових передач). Він уже сьомий поспіль сезон є незамінним гравцем «Брайтона», причому під керівництвом будь-якого тренера. Ех, якби топ-клуби рідше дивилися в паспорт гравців, то Гросс міг би отримати привабливу пропозицію влітку.
Лівий вінгер – Ентоні Гордон («Ньюкасл»)
Конкуренти – Двайт Макніл («Евертон»), Каору Мітома («Брайтон»), Маркус Таверньє («Борнмут»)
Рік тому 45 млн євро, які «Ньюкасл» заплатив «Евертону» за Ентоні, здавалися великою переплатою. По ходу другої половини того сезону молодий вінгер забив лише один гол, часто випадав із гри та емоційно реагував на заміни. Тепер відсутність Гордона в стартовому складі «сорок» вважається великою втратою для команди Гау і удачею для суперника.
Ентоні – вінгер із вибуховою швидкістю. Партнери можуть закинути м'яч у простір на лівому (а іноді – правому) фланзі і не сумніватися, що він у підсумку опиниться в ногах у Гордона. Цього сезону у 23-річного англійця 10 голів і 8 асистів у Прем'єр-лізі, а у зв'язці з Ісаком Ентоні часом просто вирішував долі матчів.
Зі слабких сторін можна відзначити хіба що передбачуваність дій (зміщення з флангу та обвідний удар) та слабку дисциплінованість, що часто призводить до жовтих карток. Але своє місце у заявці збірної Англії на Євро-2024 Гордон, схоже, заслужив.
Правий вінгер – Джеррод Боуен («Вест Гем»)
Конкуренти – Майкл Олісе («Крістал Пелес»), Педру Нету («Вулвергемптон»), Мохамед Кудус («Вест Гем»), Леон Бейлі («Астон Вілла»)
Джеррод теж близький до того, щоб провести кілька тижнів літа на полях німецьких стадіонів. Все завдяки чудовому сезону у складі «Вест Гема» – він уже оформив 19+9 у всіх турнірах.
Але варто зазначити, що пристойну частину цієї статистики Боуен набив, виступаючи на позиції центрфорварда. Це взагалі звично для «Вест Гема», коли провідні гравці протягом сезону можуть виступати відразу на кількох позиціях. Однак Джеррод дуже гарно себе проявляє і у грі на фланзі – там він менше забиває, але більше створює моментів для своїх партнерів. А Девіду Моєсу не так важливо, хто завершуватиме атаки.
Є відчуття, що якщо Боуен змінить клуб, то це піде на шкоду як «молотобійцям», так і гравцю. Стиль гри лондонців та повна довіра до футболіста з боку тренерського штабу створюють ідеальні умови для того, щоб вінгер виблискував і далі саме у складі цієї команди.
Центрфорвард – Оллі Воткінс («Астон Вілла»)
Конкуренти – Александер Ісак («Ньюкасл»), Домінік Соланке («Борнмут»), Кріс Вуд («Ноттінгем»)
Була думка зробити розстановку 4-2-4, щоб поставити в центр нападу хоча б двох крутих форвардів, які запалюють цього сезону. Однак і цього було б мало – як можна вибрати між фантастичним Ісаком та приголомшливим Соланке? У результаті все ж таки вирішили зробити схему з одним центрфорвардом, а Александера і Домініка залишити в запасі.
А все тому, що не може бути жодних сумнівів у присутності Оллі Воткінса у цій символічній команді. Англієць іде другим у списку бомбардирів цього сезону в АПЛ (19 голів), хоча не виконує пенальті у «Віллі». А ще – він найкращий асистент ліги прямо зараз (12 асистів). Оллі знаходиться у приголомшливій формі – і це приємний головний біль для Гарета Саутгейта.
Минулої осені він продовжив контракт із клубом, але кілька команд із приставкою «топ-» напевно зроблять спроби придбати бомбардира влітку. «Вілла» може не соромитися просити багато десятків мільйонів.
***
Пишіть у коментарях, чи згодні ви з таким складом. Якщо ні – то кого і ким замінили б?
Фото: Daniel Bearham/Global Look Press, Will Palmer/Global Look Press, Carlton Myrie/Global Look Press, Manjit Narotra/Global Look Press
